Настя Каменських, схоже, вирішила зробити вагомий внесок не в музику, а в альтернативну медицину.
Тепер, виявляється, після пів року української мови в людини може вилізти кіста, бо «тіло не сприймає мову», а психолог нібито радить повернутися на «язик».
Це вже навіть не «російськомовна щелепа». Це новий рівень псевдонаукового абсурду.
Мова це не вірус, не бактерія і не токсична речовина. Вона не може викликати кісту лише тому, що організм, бачте, «не сприймає українську».
Подібні заяви демонструють або катастрофічно низький рівень критичного мислення, або готовність сказати будь-яку нісенітницю, аби виправдати власне небажання говорити українською.
І особливо дивує, коли такі речі озвучує публічна людина, яку ще якогось біса слухають мільйони.
Бо після «російськомовної щелепи» ми, очевидно, вступили в епоху російськомовних кіст. Залишається тільки чекати, коли хтось заявить, що українська викликає гастрит, а перехід на російську – лікує геморой…
І до теми як завжди геніальний вірш Юрка Космини.
ДУМА ПРО ТУПУ КІСТУ
Хоча й жила, країно, ти сліпою —
й тобі відкрилась істина свята:
була не Настя ватою тупою,
а Настіна змосковщена кіста!
Впиралась Настя, тужилась, боролась,
та силами ворожої кісти
спочатку зникла совість, потім — голос,
і все — прийшлось на рускій перейти…
Хотілось Насті тьохкать соловейком,
хрущем гудіть над вишнями садків,
але Толстого томом суровеньким
кіста загнала Настю в рідний хлів.
Тож підіймімо в келихах напої
за те, що винна все ж у нас не та!
бо шо ж чекати від кісти тупої?!
вона ж — не Настя. Настя ж — не кіста…
Dmytro Bykov.