НАТО погодився перетворити свою багаторічну місію з патрулювання повітряного простору країн Балтії на місію з протиповітряної оборони, що надасть військовим Альянсу ширші повноваження.
Про це за підсумками саміту НАТО в Анкарі оголосив литовський президент Гітанас Науседа, повідомляє LRT, пише "Європейська правда".
Розширення місії передбачає ширший мандат для військових Альянсу, зокрема у знищенні об’єктів, що становлять загрозу повітряному простору балтійських країн.
За словами президента Литви, оскільки країни регіону стикаються з гібридними викликами та атаками безпілотників, союзники, що виконують місію, зможуть взяти на себе ширші повноваження.
"(Поточна) місія з патрулювання повітряного простору призначена для мирного часу, коли винищувачі реагують на інциденти, супроводжуючи їх. Таким чином ми показуємо, що звертаємо увагу на інциденти. Це свого роду стримування", – сказав Науседа журналістам в Анкарі.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у соцмережах повідомив, що оновлена місія матиме "більшу гнучкість та швидше реагування на повітряні загрози".
Естонський міністр оборони Ханно Певкур додав, що пересічна людина не помітить змін – літаки продовжуватимуть літати, а патрулювання повітряного простору триватиме.
"По суті, зміна полягає в тому, що Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) отримає ширші повноваження, а також будуть уточнені повноваження, надані пілотам. Буде запроваджено більше гнучкості та швидше реагування", – пояснив він.
Зокрема зміни передбачають відсутність потреби проводити консультації на політичному рівні перед тим, як збити безпілотник, який зайшов у повітряний простір НАТО.
Місія НАТО з патрулювання повітряного простору в Литві, Латвії та Естонії – трьох балтійських країнах, близьких до Росії, які не мають власних винищувачів, – була розпочата у 2004 році, одразу після їх вступу до альянсу НАТО.
Місію було розширено у 2014 році після початку російської агресії проти України, і вона залучає понад десяток винищувачів від трьох країн-членів НАТО, що діють на ротаційній основі, які злітають з двох аеродромів у регіоні.
Як відомо, за останні місяці почастішали випадки вторгнення дронів у повітряний простір країн НАТО, передусім держав східного флангу. У більшості випадків йдеться про "заблукалі" українські дрони, які були збиті з курсу під дію російських засобів РЕБ.
В останні місяці винищувачі НАТО двічі збили "заблукалі" українські безпілотні апарати над країнами Балтії – перший над Естонією, другий – над Латвією.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на саміті в Анкарі анонсував запуск ініціативи Drone Edge вартістю 40 млрд доларів, спрямованої на протидію безпілотникам.