Навесні 2026 року українські соцмережі та медіа захлеснула хвиля тривожних публікацій — про «десанти» мігрантів з Індії, Пакистану та Бангладешу, про «4,5 мільйони іноземців», які нібито заселять Україну до 2030 року, про «демографічну катастрофу» і «заміщення українців». Частина заголовків звучала як кінець світу. Але за панікою ховалася банальна цифра: 599 дозволів на роботу для громадян Бангладеш. І 13 чоловіків із валізами в одному із сіл Київщини.
Інститут масової інформації дослідив це явище і з’ясував: перед нами не стихійний хайп, а скоординована дезінформаційна кампанія. StopFake зафіксував десятки тисяч однотипних дописів і коментарів, ШІ-згенеровані відео з «апокаліптичним майбутнім України», фейкові ролики з накладеним перекладом, де «індієць закликає братів приїжджати, бо тут є красиві малі дівчата і хлопчики» — відео розлетілося по всіх платформах, хоча насправді не має жодного стосунку до України.
Реальні дані виглядають інакше. За офіційною статистикою Державної міграційної служби, кількість іноземців в Україні не зростає — навпаки, після 2022 року видача нових дозволів на імміграцію різко впала. Ще до повномасштабного вторгнення частка іноземців серед українців складала близько 0,75% — і навіть це не було «заполоненням». У 2025 році іноземці отримали 9,5 тисяч дозволів на роботу проти 22 тисяч у довоєнному 2021-му.
Проте логіка й цифри програвали заголовкам. ТСН писала про «десант трудових мігрантів», 24 канал — що Бангладеш «заполонив Україну», «Знай.ua» — про «демографічну катастрофу», УНІАН поширював відео з іноземцями на фабриках без уточнення, в якій взагалі країні знято відеоряд. При цьому в самих текстах нерідко пояснювалося, що нічого страшного не відбувається — але заголовки жили власним, набагато гучнішим життям.
Директорка ІМІ Оксана Романюк пояснює, чому цей наратив такий ефективний: він одночасно активує одразу кілька давніх російських пропагандистських кліше — «влада зраджує українців», «Захід керує Україною», «фронт воює не за українське майбутнє» — і загортає їх у ксенофобну обгортку зі страхом як головною емоцією. Мета — не налякати мігрантами, а розвернути агресію всередину країни, підмінивши справжнє джерело загрози (країну-агресора) вигаданим внутрішнім ворогом.
Найнебезпечніше в цій схемі те, що вона не потребує явної проросійської риторики. Достатньо клікбейтного заголовку, «невинного» рілсу чи телеграм-каналу, який хоче охоплення. Так дезінформація поширюється руками самих українських медіа — без жодного кремлівського логотипу.
Повний розбір із прикладами конкретних публікацій, фейків і джерел — у матеріалі ІМІ: imi.org.ua
фото: ілюстративне
матеріал підготувал/ла: Дмитро Кравченко
Читайте нас у Telegram
ПриєднатисяОстанні новини:
