Православні в Україні вшановують знахідку мощів святителя Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського, – одного з найшанованіших церковних письменників і проповідників свого часу.
Історія Туптала
У миру святителя звали Данило Савич Туптало. Він народився 1651 року в містечку Макарів Київської області, у родині сотника Київського полку. Данило навчався в Києво-Могилянській академії, а в 1668 році прийняв постриг у Кирилівському монастирі, отримавши ім’я Димитрій. Незабаром він став ієродияконом, а потім ієромонахом.
Проповідувати Димитрій почав у Чернігові. У різні роки він був ігуменом кількох монастирів, а також багато працював у Києво-Печерській лаврі – складав житія святих, займався просвітницькою діяльністю, боровся з пияцтвом і розколом. У 1697 році його возвели в сан архімандрита, і він продовжив служіння в Новгородсько-Сіверському монастирі.
Після себе святитель залишив багату літературну спадщину – проповіді, духовні драми, вірші та знамениті «Четьї-Мінеї», збірку житій святих у чотирьох томах. Поховали Димитрія в Троїцькому соборі Яковлевського монастиря, а через десятиліття знайшли його нетлінні мощі – подія супроводжувалася численними зціленнями. На честь святителя у 1760 році назвали фортецю на Дону, яка згодом перетворилася на місто Ростов-на-Дону.
Іменини сьогодні відзначають Андрій, Дмитро.
Цього дня до святого звертаються з молитвами про здоров’я та зцілення від хвороб – святителя Димитрія Ростовського просять про допомогу при захворюваннях легенів.
Церква в цей день не схвалює сварок і лайки – не можна засуджувати, заздрити, бути жадібним і відмовляти в допомозі нужденним.
Народні традиції і заборони цього дня
У народі цей день прозвали Кондрат і Іпат – так переінакшили імена святих, пам’ять яких також вшановується сьогодні. Їх вважали покровителями родючості та землеробства, а свято символізувало завершення одного землеробського циклу та початок нового – до цього часу приурочували «замолотки», початок молотьби зерна: з вечора в коморах розпалювали вогонь, а снопи розкладали на решітках нагорі, щоб жар висушив лушпиння і зерно легше відокремлювалося.
Праця сьогодні вважається обов’язковою – святі Кондрат та Іпат, за повір’ям, не люблять ледарів, тому в давнину працювали до сьомого поту, щоб забезпечити собі достаток на весь рік.
Як і раніше, актуальні й господарські клопоти: сьогодні удобрюють городи, наводять лад у дворі та на квітниках, фарбують паркан. У давнину таке прибирання мало й практичний сенс – цього дня дівчата готували двір до приходу сватів, а свахи придивлялися, де на наречених чекають особливо радо.
За народними традиціями:
– не можна одягати та приміряти чужі речі, зокрема взуття, – вважається, що разом із ними переходять чужі біди та хвороби;
– не варто робити великих покупок – придбане прослужить недовго; не можна давати гроші в борг і самим брати в борг – повернути їх буде особливо важко.
У народі також вважається, що бездіяльність у дні Кондрата та Іпата проганяє з дому достаток і привертає майбутню бідність – святі, за повір’ям, не допомагають ані ледачим, ані агресивним людям.
На роботі також варто уникати конфліктів: скандали, інтриги та дрібні сутички здатні зіпсувати не тільки настрій, а й весь майбутній рік.
Погодні прикмети
За погодою наші предки судили не тільки про найближчий місяць, а й про те, якими будуть осінь, зима і навіть весна:
– червоний світанок або захід сонця – до сильного вітру та дощів;
– іній зранку на траві – чекай негоди;
– ясна, гарна погода – осінь буде теплою;
– багато павутини на деревах – до тривалої теплої погоди;
– почалося опадання листя – зима прийде рано;
– у берези листя жовтіє з верхівки – до ранньої та теплої весни.
Якщо ввечері цього дня тепліше, ніж вдень, – значить, взимку випаде багато снігу.
21 вересня відзначають також День миру в Україні та Міжнародний день миру, День європейського співробітництва, День ескапології, Всесвітній день подяки, Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера, Міжнародний день боротьби з монокультурними насадженнями.
матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула
