3 травня Польща відзначила 235-річчя Конституції Речі Посполитої – одного з головних символів своєї державності. І саме цього дня президент Кароль Навроцький запустив роботу нового органу – Ради з питань зміни державного устрою, завданням якого має стати розробка проєкту нової редакції основного закону.
Президент Польщі хоче розширити президентські повноваження, зробивши свою посаду де-факто центром державної влади.
Більш того, він сподівається завершити цю роботу до 2030 року – тобто балотуватися на другий президентський термін, претендуючи на посаду з геть іншим рівнем повноважень.
Докладніше про ідею Навроцького і те, які шанси її реалізувати, читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського і співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Конституція як зброя: чому в Польщі хочуть змінити основний закон і які наслідки це матиме. Далі – стислий її виклад.
Президент Польщі переконаний: нинішня редакція конституції, прийнята у 1997 році, містить норми, що ведуть до регулярних політичних криз. Адже повноваження президента в Польщі хоч і обмежені, проте дозволяють впливати на роботу уряду – що, власне, й відбувається зараз.
"Польща сьогодні перебуває в конституційному моменті. Конституцію 1997 року я поважаю і дякую її творцям. Вона була потрібна, необхідна. Я є і буду її охоронцем до самого кінця – мого або її. Але сьогодні нам потрібна конституція нового покоління 2030 року", – переконує Навроцький.
Нинішня редакція конституції добре функціонує в ситуації, коли президент є політичним союзником партії влади – як це було протягом більшої частини обох каденцій Анджея Дуди.
Проте із грудня 2023 року, коли було сформовано нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском, ситуація докорінно змінилася. Два з половиною роки Польща живе в умовах жорсткого співіснування уряду Дональда Туска і президента, який представляє протилежний політичний табір.
Перемога на президентських виборах 2025 року Кароля Навроцького лише загострила це протистояння. Наразі "суперечки між палацами" точаться довкола судової системи, кадрових призначень, зовнішньої політики та права вето.
Очікувано, що в уряді критично сприйняли цю президентську ініціативу. Так, прем’єр-міністр Туск іронічно відповів, запропонувавши президентові спочатку "почати з дотримання чинної (конституції)".
Втім, якою б не була реакція уряду, зупинити роботу новоствореної Ради з питань зміни державного устрою йому не вдасться. А це означає, що ближче до парламентських виборів 2027 року ідея оновлення конституції може мати істотний вплив на перебіг та результат голосування.
До складу Ради, наприклад, увійшла Юлія Пшилембська – колишня голова Конституційного трибуналу, чия каденція асоціюється з реформами часів правління партії "Право і справедливість" та гострими суперечками щодо незалежності судової влади.
Її присутність критики можуть трактувати як сигнал, що конституційний проєкт матиме чітке політичне забарвлення.
А чи можливо за чинних політичних розкладів змінити конституцію Польщі?
Адже для схвалення змін такого масштабу перш за все потрібна конституційна більшість у Сеймі. Натомість наразі жоден табір не має шансів набрати таку більшість.
Проте ситуація може змінитися вже наступного року. Нинішня права опозиція має істотні шанси перемогти на парламентських виборах 2027 року.
Своєю ініціативою Кароль Навроцький відкрив скриньку Пандори – теза про те, що лише зміна конституції може вивести країну з глибокої політичної кризи, перестала бути маргінальною.
Тож не виключено, що з часом ця ідея почне грати проти свого творця – і буде запропоновано протилежний шлях виходу з кризи, шляхом фактичного обнулення президентських повноважень.
Докладніше – в матеріалі Станіслава Желіховського і Юрія Панченка Конституція як зброя: чому в Польщі хочуть змінити основний закон і які наслідки це матиме.