Його вдома чекають дружина та троє дітей, він має законне право звільнитися з військової служби, але обирає залишатися там, де потрібен найбільше – поруч із бойовими побратимами. Знайомтеся: старший сержант Олександр Пісчанський, бойовий медик медичної роти 41-ї окремої механізованої бригади, чиї руки врятували не одну сотню життів.
Захисник пригадує один із багатьох випадків на Куп’янському напрямку… Один із бійців підірвався на вибуховому пристрої. Поранення ніг були дуже складними, воїн стікав кров’ю, а ворог почав одразу атакувати українських військовослужбовців дронами.
«Побратими пораненого вчасно надали йому першу допомогу та евакуювали із зони ураження, – розповідає Олександр Пісчанський. – Ми, своєю чергою, оперативно зв’язалися із нашими пілотами FPV-дронів. Хлопці терміново направили нам свого бойового птаха, до якого ми прикріпили посилку з усіма необхідними медикаментами. FPVшка із посилкою вдало дісталася до групи з пораненим. Надалі я за допомогою відеозв’язку консультував хлопців, як далі рятувати бійця. Хочу зазначити, що вони – молодці. Хоч і не фахові медики, але діяли чітко, незважаючи на постійну загрозу обстрілів і ударів дронами!»
Подібних випадків Олександр Пісчанський може пригадати немало. Наприклад, під час боїв поблизу села Синьківки на Куп’янщині за добу доводилося рятувати понад 100 бійців.
«Наш пункт допомоги був у тісному бліндажі. Не менш важко було в Торецьку на Донеччині, де ми працювали неподалік шахти, яку ворог постійно обстрілював і бомбардував. Раз за добу допомогли одразу кільком десяткам поранених різного ступеня важкості. В основному – важким і дуже важким. Врятували усіх. А на Курщині, коли ми поверталися з Суджі з пораненими, наш «евак» атакували ворожі дрони. Один вибухнув просто перед машиною, другий позаду нас!», – говорить медик.
Олександр Пісчанський – із Одеської області. Закінчив медичне училище й працював у екстреній медичній допомозі. Неодноразово рятував людей.
«Бачив ДТП, пожежі, бійки, кримінал і ще багато чого. Пригадую, як рятував жінку, яка отримала численні опіки тіла після вибуху газового балону й пожежі в будинку. Іншим разом був виїзд на ДТП, у якому кінна підвода зіштовхнулася з вантажівкою. Візник отримав відкритий перелом обох ніг. Його теж вдалось врятувати!», – розповідає військовослужбовець.
На сьогодні Олександр Пісчанський проходить службу у 41-й окремій механізованій бригаді, тут він – від перших діб її створення. Після повномасштабного вторгнення відразу зголосився добровільно мобілізуватися до лав Збройних сил України, незважаючи на те, що раніше ніколи не проходив військову службу. У відповідь почув: «Чекайте!». Чекати довелось понад рік.
Захисник зізнається, що найкраща підтримка для військового медика – це коли хлопці, яким він рятував життя, упізнають його, тиснуть руку і дякують.
У такі моменти приходить усвідомлення, що кожна збережена хвилина, кожне правильне рішення й кожен крок назустріч небезпеці були недаремними. Бо найбільша перемога медика – це життя побратима, яке вдалося зберегти!
Щоб приєднатися до 41-ї ОМБр, телефонуйте 098 701 08 98.
Сайт рекрутингу бригади – https://41recruit.army.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
