Не аграрним сектором єдиним: який підземний гігант спить під полями Саф’янівської громади
Саф’янівська громада Ізмаїльського району, що розкинулася у самому серці українського Придунав’я, зазвичай асоціюється з аграрним сектором, логістикою та унікальною природою. Проте справжнє багатство краю ховається глибоко під землею. Геологічні особливості цієї частини Причорноморської низовини сформували потужну мінерально-сировинну базу, яка у перспективі може перетворити громаду на потужний індустріальний вузол Бессарабії. «Бессарабія INFORM» проаналізувала проєкт Стратегії розвитку ТГ до 2028 року із перспективою дії до 2034 рок, аби дізнатися, чим багаті надра громади та як місцеві ресурси можуть залучити мільйонні інвестиції.
Найбільшим і без перебільшення стратегічним скарбом громади є Ізмаїльське родовище кам’яної солі. Воно розташоване у південній частині Одеської області — у районі між озерами Катлабух та Китай. За оцінками геологів, запаси цього родовища сягають близько 4 мільярдів тонн. Поклади чистого галіту осадового походження залягають на глибині понад 100 метрів у вигляді потужних пластів. На тлі дефіциту солі в Україні, спричиненого зупинкою підприємств на сході країни, Ізмаїльське родовище розглядається як одна з найперспективніших баз для розвитку солевидобувної промисловості на півдні. Наразі промислова розробка тут не здійснюється, проте об’єкт має найвищий пріоритет для залучення великих інвестицій.
Окрім солі, Саф’янівська громада має багаті поклади корисних копалин місцевого значення. Вони здатні повністю закрити внутрішні потреби регіону в будівельних матеріалах. Зокрема, тутешні запаси глин та суглинків ідеально підходять для виробництва цегли, керамічних блоків та інших матеріалів, що створює підґрунтя для будівництва власних цегельних чи керамічних заводів. Також у ТГ наявні значні об’єми пісків та піщано-гравійних сумішей. Ці відклади активно формуються в алювіальних шарах долини річки Дунай та є незамінними для масштабного будівництва і модернізації дорожньої інфраструктури всієї Бессарабії.
Окремим важливим ресурсом громади є підземні води Причорноморського артезіанського басейну. Сьогодні вони є основою господарсько-питного водопостачання населених пунктів. Проте геологи зазначають: потенціал басейну дозволяє значно розширити його використання як у комунальній сфері, так і для розвитку підприємств, що потребують якісної технічної чи питної води.
Водночас геологічні умови Бессарабії чітко диктують свої правила: рудних корисних копалин тут немає. У межах громади відсутні промислові поклади металевих руд, нафти чи природного газу. Тому ставка робиться виключно на нерудну сировину.
Експерти сходяться на думці, що мінерально-сировинну базу Саф’янівської ТГ необхідно закладати у довгострокове стратегічному планування. Економічний прорив території можливий за двома ключовими напрямками. У короткостроковій перспективі — це розгортання потужностей із переробки місцевої будівельної сировини (цегла, суміші, дорожнє покриття), що здешевить будівництво в усьому Ізмаїльському районі. У довгостроковій перспективі — пошук стратегічного інвестора для початку освоєння соляного родовища між Катлабухом та Китаєм.
Раніше ми повідомляли: «Добровільно-примусовий платіж»: на Білгород-Дністровщині пересувне відділення «Укрпошти» збирає з пенсіонерів гроші на благодійність