Не хлчуть помирати за Путіна? У Росії рекордно впав "індекс щастя" - навіть державний ВЦІОМ зафіксував різке погіршення настроїв
Настрої росіян різко погіршилися. У липні 2026 року так званий «індекс щастя», який щомісяця розраховує російський державний ВЦІОМ, впав до 50 пунктів. Це найнижчий показник із 2011 року. За місяць індекс втратив одразу 9 пунктів, тоді як у червні він становив 59, передають Патріоти України.
Особливо показовим є те, що падіння відбулося після короткочасного покращення показника. Ще в червні ВЦІОМ повідомляв про зростання індексу до 59 пунктів, незважаючи на інфляцію, паливну кризу та атаки безпілотників. Уже через місяць показник різко обвалився.
Росіяни стали песимістичнішими
За даними ВЦІОМ, загальний емоційний фон у російському суспільстві став більш стриманим, а відчуття особистого благополуччя — менш стабільним. При цьому падіння показника виявилося одним із найрізкіших за останні роки.
Показник у 50 пунктів є мінімальним із 2011 року. Нижче він опускався лише у вересні 2011-го, коли становив 41 пункт.
На погіршення настроїв, за оцінками оглядачів, впливають одразу кілька факторів: затяжна війна проти України, регулярні атаки безпілотників, проблеми з постачанням пального, перебої зі зв'язком, зростання цін та погіршення економічних очікувань.
При цьому нинішній рівень суспільних настроїв виглядає особливо показово на тлі попередніх кризових періодів. Навіть після початку мобілізації у 2022 році російський індекс щастя не демонстрував такого тривалого погіршення.
Аналітики, яких цитують незалежні російські медіа, описують тенденцію ще жорсткіше: російське суспільство стає біднішим і злішим.
Падіння індексу не означає, що половина населення Росії буквально вважає себе нещасною: це комплексний показник, сформований на основі відповідей респондентів про власне відчуття щастя. Проте різке зниження на 9 пунктів за один місяць свідчить про помітне погіршення суб'єктивного сприйняття життя.
І це особливо іронічно виглядає на тлі багаторічних заяв російської влади про економічну «стабільність» та готовність країни продовжувати війну без істотних наслідків для населення.