Не лише реклама: як українські блогери заробляють у 2026 році

Реклама залишається для українських блогерів головним способом заробітку, однак заробляють вони не лише на інтеграціях. Автори продають власні курси й мерч, отримують відсоток від продажів за своїми посиланнями та створюють відео для брендів. Dilo розібралося, скільки коштує реклама у блогерів і як формується їхній дохід у 2026 році.

Реклама досі дає основну частину доходу

Інтеграції приносять більшості українських блогерів 60–80% доходу, каже голова AIR Brands Василь Таланов, а решту дають монетизація платформ, мерч, Patreon та підписки на YouTube. Для YouTube-блогерів платформа є фундаментом, але більшість українських авторів отримують від неї лише 10–25% доходу.

Ще одне джерело доходу блогерів це партнерські програми. За словами CEO агенції інфлюенсер-маркетингу BigWig Наталії Барановської, креатори використовують партнерські посилання та персональні промокоди, які часто дають підписникам знижку. За ними бренд відстежує покупки, здійснені аудиторією блогера, а автор отримує відсоток від продажів.

Окрім співпраці з брендами, блогери заробляють на власних продуктах, зокрема курсах, мерчі, б'юті-продуктах і доступі до закритих спільнот. За словами Таланова, у креаторів із власною командою може бути 3–5 джерел доходу. Це зменшує їхню залежність від окремих рекламних інтеграцій і дає більше свободи у виборі партнерств.

Водночас єдиної моделі заробітку для блогерів немає. Як каже Барановська, структура доходів залежить від ніші, платформи та наявності власного продукту.

Скільки коштує реклама у блогера

За орієнтовними оцінками голови AIR Brands Василя Таланова, вартість рекламної інтеграції залежить від розміру аудиторії та платформи:

• нано-блогери до 10 тис. підписників: 1–5 тис. грн;
• мікроблогери від 10 до 100 тис. підписників: 5–30 тис. грн;
• Instagram-блогери від 100 тис. підписників: від 10–15 тис. грн;
• топові YouTube-автори: 100–500 тис. грн і більше.

На вартість реклами впливає не лише кількість підписників. За словами Таланова, бренди враховують репутацію блогера, його середні перегляди та якість аудиторії, зокрема її географію, вік і частку реальних користувачів. Барановська додає до цього стабільність охоплень, відповідність аудиторії завданням бренду та медійність автора. Значення мають також формат і складність контенту, кількість публікацій, платформи та терміновість.

Окремо на ціну впливають умови використання контенту. Якщо ролик виходить лише на сторінці блогера, вартість буде однією. Якщо бренд хоче використовувати його у власній рекламі, права на таке використання оплачуються додатково.

Дорожче може коштувати й ексклюзивна співпраця. Якщо блогер погоджується протягом певного часу не рекламувати конкурентів бренду, це також враховується у вартості інтеграції.

Чому кількість підписників уже не головний показник

Обоє співрозмовників погоджуються, що кількість підписників сама по собі не гарантує результату. Як приклад, алгоритми показують контент за інтересами, тому автор із 20 тис. підписників може отримати велику аудиторію. У макроблогерів важливі репутація та рівень залученості (ER). Мільйонники цікаві брендам тим, що можуть вивести продукт на масову аудиторію або зробити окремий спецпроєкт. Це здебільшого медійні особи, відомі й поза соцмережами.

Велика аудиторія важлива, коли потрібне широке охоплення, додала Барановська. Але зараз бренди придивляються до того, хто саме стежить за блогером і як аудиторія реагує на його контент. Також важливо, чи може автор органічно говорити про продукт. Тому в одній кампанії можуть працювати і відоме ім'я, і кілька нішевих авторів із меншою, але релевантною аудиторією.

За словами Таланова, аудиторія дедалі краще реагує на природний контент і реальні відгуки, ніж на традиційну рекламну подачу. Це, зокрема, підвищує попит брендів на нано- та мікроблогерів, які можуть забезпечувати нижчу вартість контакту та вищий рівень довіри аудиторії.

Які платформи та формати обирають бренди

Таланов називає YouTube із довгими відео платформою №1 для складних продуктів: фінтеху, освіти, авто та B2B. Відео там працюють місяцями й роками, забезпечуючи "довгий хвіст" переглядів. Instagram Reels добре підходять для швидкого охоплення, тестування гіпотез і продажів. TikTok, на його думку, є головним інструментом охоплення для FMCG, б'юті, ритейлу та фармацевтики. При цьому класичної монетизації TikTok в Україні немає.

Ситуація з монетизацією платформ у 2026 році при цьому змінюється. Наприклад, у січні українським авторам Facebook стали доступні нові інструменти монетизації, зокрема підписки, Facebook Stars та брендований контент. 

Найбільше цінуються нативні інтеграції в сюжет і міні-амбасадорство замість разових постів. Барановська додає, що брендам потрібен авторський погляд: як креатор пояснить користь продукту своєю мовою і мовою своєї аудиторії. Тому добре працюють короткі відео з продуктом у реальних ситуаціях, огляди, демонстрації використання та серії публікацій.

Бренди платять не лише за публікацію

Співпраця брендів із блогерами дедалі частіше не обмежується однією рекламною публікацією. За словами Барановської, компанії зацікавлені у довгострокових партнерствах, коли автор регулярно користується продуктом і розповідає про нього своїй аудиторії. Така комунікація сприймається природніше, ніж разова інтеграція.

Водночас разові розміщення залишаються затребуваними, зокрема під час запуску продуктів, проведення подій або тестування нової аудиторії.

Змінюється й те, за що платять креатору. Він може заробляти не лише на доступі до своєї аудиторії, а й на вмінні створювати контент: придумати ідею, стати обличчям відео, підготувати матеріали для реклами. Зростає популярність UGC. Це коли блогер створює контент для сторінок бренду або його реклами, але не обов'язково публікує його у себе. Дедалі частіше використовують змішані моделі: фіксований гонорар плюс бонус за результат. Тому заробіток креатора вже не обмежується оплатою за окрему рекламну публікацію. Для брендів дедалі більшу цінність мають не лише охоплення блогера, а й довіра його аудиторії, знання її інтересів та вміння створювати контент.

Паралельно блогери монетизують власну експертизу: проводять консультації та навчання, створюють платні спільноти. Таланов називає власні продукти найціннішим активом, адже вони роблять блогера незалежним від алгоритмів і рекламних бюджетів. На його думку, наступний крок настає коли блогер поступово перетворюється з рекламного майданчика на медіа.

Подібна диверсифікація доходів характерна не лише для блогерів. Наприклад, українські музиканти також поєднують кілька джерел заробітку, як-от стримінги, концерти, рекламні кампанії, мерч та інші формати.