Не лише те, що ви їсте: Науковці назвали час сніданку та вечері, який може бути важливим для довголіття
Не лише склад раціону, а й час прийомів їжі може бути пов’язаний зі здоров’ям та тривалістю життя. До такого висновку дійшли автори нового дослідження, яке охопило близько 31 тисячі людей віком від 40 років, передають Патріоти України.
Результати роботи опубліковані в European Journal of Clinical Nutrition. Протягом приблизно дев’яти років науковці аналізували дані учасників, зокрема час, коли вони вперше та востаннє їли протягом дня.
Дослідники виявили певні закономірності між режимом харчування та ризиком смерті. Водночас експерти наголошують: дослідження показує саме зв’язок, а не доводить, що певний час сніданку чи вечері безпосередньо скорочує або продовжує життя.
Коли, за даними дослідження, краще снідати
Учасники самостійно повідомляли, о котрій годині вони зазвичай їли вперше протягом дня.
Найбільш сприятливі показники спостерігали серед людей, які робили перший прийом їжі між 7:00 та 8:00.
Водночас у тих, хто снідав раніше 7:00 або після 8:00, під час подальшого спостереження показники смертності були вищими.
Особливо цікавою виявилася залежність від кожної додаткової години затримки після 8:00. За даними дослідників, кожна така година була пов’язана приблизно з 3% вищим ризиком смерті від будь-якої причини та з 5% вищим ризиком смерті від серцево-судинних захворювань протягом періоду спостереження.
Однак це не означає, що людина, яка одного дня поснідала о 9:00, автоматично підвищує для себе ризик. Йдеться про статистичну закономірність, яку виявили в конкретній групі людей.
Вечеря після опівночі також виявилася небажаною
Схожу тенденцію вчені помітили щодо останнього прийому їжі.
Учасники, які вечеряли до 19:00 або після опівночі, мали вищий ризик смерті під час періоду спостереження порівняно з тими, хто їв востаннє приблизно між 19:00 та 20:00.
Найбільша різниця була зафіксована серед людей віком від 50 років, які вперше їли після 12:00, а востаннє — до 19:00 або після опівночі.
За розрахунками авторів, очікувана тривалість життя цієї групи була приблизно на 2,5 року меншою, ніж у людей, які вперше їли між 7:00 та 8:00, а востаннє — між 19:00 та 20:00.
Проте саме цей результат експерти закликають сприймати обережно.
До чого тут біологічний годинник
Одним із можливих пояснень науковці називають циркадний ритм — внутрішній біологічний годинник, який допомагає організму синхронізувати сон, неспання та інші фізіологічні процеси з часом доби.
Харчування також пов’язане з цими ритмами. Коли режим прийомів їжі постійно зміщується або значна частина їжі припадає на нічний час, це потенційно може впливати на метаболічні процеси.
Кардіологи, яких цитує матеріал, зазначають, що порушення циркадного ритму можуть негативно позначатися на метаболізмі. Своєю чергою, метаболічні порушення пов’язані з набором ваги та розвитком деяких хронічних захворювань, зокрема діабету.
Саме через це час харчування може мати значення не менше, ніж загальна структура раціону.
Але переносити вечерю на 19:00 потрібно не всім
Попри отримані результати, експерти не радять сприймати дослідження як чітку інструкцію для всіх людей.
Зокрема, твердження про те, що вечеря до 19:00 нібито може бути пов’язана з меншим довголіттям, викликає питання.
Для багатьох людей цілком нормально вечеряти о 17:00 або 18:00. До того ж попередні дослідження нерідко пов’язували більш ранню вечерю з кращими показниками здоров’я.
Тому робити висновок, що вечеря після 19:00 автоматично корисніша, лише на підставі цього дослідження не можна.
Натомість вживання їжі пізно вночі або після настання темряви в попередніх роботах пов’язували з порушеннями рівня цукру в крові, діабетом та іншими несприятливими наслідками для здоров’я.
Чому вчені не говорять про пряму причину
Є ще один важливий момент. Дослідження було ретроспективним — науковці працювали з уже наявними даними та порівнювали їх із подальшими результатами для здоров’я.
Тому неможливо стверджувати, що саме пізній сніданок або вечеря спричинили виявлені відмінності в тривалості життя.
Люди, які дотримувалися більш регулярного режиму харчування, могли загалом вести здоровіший спосіб життя. Наприклад, мати стабільніший графік роботи, інші харчові звички, вищу фізичну активність або кращі соціально-економічні умови.
Усі ці фактори також могли вплинути на результати.
Саме тому кардіологи закликають не робити різких висновків і не змінювати режим харчування лише через це дослідження.
Що можна взяти з цих результатів
Попри обмеження, робота підтримує ідею, що час прийомів їжі може бути важливою частиною здорового способу життя.
Загалом отримані дані більше узгоджуються з регулярним раннім першим прийомом їжі та відмовою від звички регулярно їсти глибокої ночі.
Водночас найкращий час для вечері залишається менш однозначним питанням.
Експерти наголошують, що для довголіття важливий не один фактор. Не менш значущими залишаються якість харчування, загальна калорійність раціону, фізична активність, сон та інші складові способу життя.
Окремо фахівці радять людям, які схильні до печії, не їсти безпосередньо перед сном, оскільки це може погіршувати симптоми.
Отже, дослідження не доводить існування «магічної години» для сніданку чи вечері. Воно лише показує цікаву статистичну закономірність: регулярність і узгодженість харчування з біологічними ритмами можуть бути ще одним фактором, який варто враховувати, коли йдеться про метаболічне здоров’я та довголіття.
