Не можна просто поставити паркан і назвати озеро своїм: як бізнес отримуватиме водойми на 15 років за новим законом
В Україні змінюють правила ведення рибного господарства: бізнес зможе отримувати право на використання водойм через електронні аукціони, укладати довгострокові інвестиційні договори та розвивати вирощування риби. Водночас для інвесторів встановлюють обмеження щодо площі водних об’єктів, посилюють вимоги до охорони водойм і передбачають гарантії вільного доступу громадян до води та берегів.
Президент Володимир Зеленський підписав Закон №5018-IX «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства», ухвалений Верховною Радою 13 жовтня 2026 року.
Документ визначає нові правові та організаційні механізми залучення інвестицій у розвиток аквакультури, зокрема марикультури, та спеціального товарного рибного господарства. Йдеться про використання частин водойм для вирощування водних біоресурсів, підвищення рибопродуктивності та відновлення їхніх природних популяцій.
Водночас закон встановлює обмеження для інвесторів, вимоги щодо збереження довкілля та гарантії загального водокористування.
Водойми для рибного господарства надаватимуть через електронні аукціони
Одним із ключових нововведень є запровадження електронних аукціонів із продажу права на укладення договорів про залучення інвестицій.
Такі договори передбачені для розвитку аквакультури, включно з розміщенням плавучих рибницьких садків, а також для рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві.
Об’єктами інвестицій можуть бути частини рибогосподарських водних об’єктів, акваторії внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної морської економічної зони України.
При цьому предметом електронних торгів буде саме право на укладення інвестиційного договору, а не продаж водного об’єкта у власність.
Перелік водойм, доступних для залучення інвестицій, формуватиме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Після оприлюднення сформованого переліку заінтересовані особи матимуть 15 календарних днів для подання пропозицій та зауважень. Усі отримані звернення підлягатимуть обов’язковому розгляду.
Кожен об’єкт, який виставлятимуть на аукціон, повинен мати науково-біологічне обґрунтування. Витрати на його підготовку та проведення оцінки впливу на довкілля у передбачених законом випадках відшкодовуватиме інвестор.
Договори укладатимуть на строк до 15 років
Законом передбачено, що договори про залучення інвестицій укладатимуть на строк від 10 до 15 років.
Їхню дію можна буде продовжити не більше одного разу на строк до 10 років шляхом укладення додаткової угоди.
Водночас встановлюються обмеження щодо площі водних об’єктів, які можуть використовувати інвестори.
Зокрема, одному інвестору не дозволятиметься надавати для розвитку аквакультури понад 14% загальної площі водного об’єкта.
Для частин акваторій внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної морської економічної зони України передбачено додаткове обмеження — не більше 10 гектарів одному інвестору.
Заборонятиметься укладення договорів, якщо це призведе до перевищення встановлених обмежень одним інвестором або пов’язаними з ним особами, монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції.
Чи зможуть громадяни вільно користуватися водоймами
Окремий блок закону присвячений захисту права громадян на загальне водокористування.
Інвестор буде зобов’язаний забезпечувати реалізацію цього права та не перешкоджати доступу до водних об’єктів загального користування всупереч законодавству.
Водночас документ дозволяє встановлювати певні обмеження. Зокрема, інвестор матиме право обмежувати вільний доступ громадян до садкових ліній, а також регулювати любительське та спортивне рибальство.
Про встановлені умови та обмеження водокористування інвестор повинен повідомляти населення.
Якщо відповідні обмеження не встановлені або про них не повідомлено у визначеному законодавством порядку, загальне водокористування вважатиметься дозволеним без обмежень.
Крім того, закон передбачає можливість включення до інвестиційних об’єктів прилеглих земельних ділянок для розміщення необхідних тимчасових споруд та обладнання. Проте капітальне будівництво на таких ділянках не допускається, а постійне розміщення господарських об’єктів у межах прибережних захисних смуг забороняється.
При цьому закон прямо забороняє обмежувати загальний доступ громадян до водних об’єктів загального користування, крім випадків, пов’язаних з охороною життя і здоров’я людей, запобіганням аваріям або стихійним лихам.
Які водойми не можна буде передавати для інвестування
Закон встановлює перелік водних об’єктів, які не можуть бути об’єктами залучення інвестицій у межах нового механізму.
Зокрема, обмеження стосуються водойм у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду і їхніх охоронних зон, водосховищ комплексного призначення в місцях питних водозаборів у межах першого поясу санітарної охорони, а також водних об’єктів у місцях розташування водних шляхів.
Для окремих категорій водойм передбачені спеціальні винятки щодо інвестицій у розвиток аквакультури.
Крім того, договори повинні передбачати природоохоронні заходи, умови використання кормів, запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водойм.
У разі використання водного об’єкта для питних потреб населення обов’язковою умовою договору стане систематичний моніторинг якості води.
Хто не зможе стати інвестором
За законом інвесторами можуть бути зареєстровані в Україні юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які відповідають установленим вимогам.
Водночас участь у відповідних інвестиційних механізмах обмежується, зокрема, для суб’єктів, пов’язаних із державою-агресором, осіб, щодо яких застосовано санкції, неприбуткових юридичних осіб, підприємств із нерозкритими в порушення закону кінцевими бенефіціарними власниками, а також суб’єктів, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство.
Не зможуть бути інвесторами й суб’єкти, які на дату подання заявки мають заборгованість зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів у сумі, що перевищує десять мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня відповідного року.
Якщо переможцем аукціону стане юридична особа — нерезидент України, для укладення договору вона повинна буде створити юридичну особу — резидента України зі 100-відсотковою участю переможця в її статутному капіталі.
Скільки коштуватиме право на використання водойм
Стартова ціна лота залежатиме від напряму інвестиційної діяльності.
Для розвитку аквакультури її визначатимуть шляхом множення десяти мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня року проведення торгів, на площу відповідної частини водного об’єкта в гектарах.
Для спеціального товарного рибного господарства стартова ціна становитиме 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен гектар водного об’єкта.
Отримані від продажу прав на укладення інвестиційних договорів кошти зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету. Їх спрямовуватимуть на відтворення водних біоресурсів, поповнення запасів та збереження біорізноманіття.
За порушення екологічних вимог договори можуть розірвати
Закон передбачає контроль за виконанням інвесторами договірних зобов’язань.
У сфері аквакультури інвестори подаватимуть щорічні звіти, а у спеціальному товарному рибному господарстві — щоквартальні.
Підставами для розірвання договору можуть стати, зокрема, неподання обов’язкової звітності, невнесення плати за спеціальне використання водних біоресурсів, перевищення допустимої площі об’єктів інвестування.
Окремо передбачено можливість розірвання договору, якщо інвестор не виконає припис органу державного нагляду щодо усунення наслідків погіршення якості води, забруднення, засмічення чи виснаження водойми, які виникли з його вини.
Після припинення договору об’єкт інвестування підлягатиме поверненню у стані, визначеному договором.
Що зміниться для чинних рибних господарств
Законом передбачено перехідний механізм для суб’єктів спеціального товарного рибного господарства, які працюють на підставі режимів рибогосподарської експлуатації, затверджених до набрання ним чинності.
Такі суб’єкти за дотримання встановлених умов зможуть укласти інвестиційні договори без проведення електронного аукціону.
Зокрема, вони повинні будуть укласти відповідний договір протягом 120 робочих днів із дня набрання чинності законом та отримати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів протягом 130 робочих днів.
Право на укладення договору без аукціону передбачає виконання умов попереднього режиму щодо вселення та вилову водних біоресурсів на встановленому рівні, відсутність визначених законом рішень про скасування або недійсність такого режиму, заборгованості з відповідних платежів та сплату стартової ціни лота.
Скористатися таким механізмом можна буде лише один раз.
Державна підтримка та інші законодавчі зміни
Закон також передбачає зміни до механізмів державної підтримки виробників, які займаються розведенням, утриманням, вирощуванням або виловом водних біоресурсів.
Зокрема, передбачено часткову компенсацію до 30% витрат, понесених на придбання або виробництво рибопосадкового матеріалу, з урахуванням установлених законодавством обмежень.
Крім того, документ вносить зміни до Водного кодексу України, законів «Про аквакультуру», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та низки інших актів.
Серед змін, не пов’язаних безпосередньо з рибним господарством, — положення щодо припинення зобов’язань зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів, які виникли на підставі визначених законом перехідних норм. Передбачено також механізм визнання судом виконавчих документів про стягнення відповідних коштів такими, що не підлягають виконанню.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком окремих положень, для яких передбачено набрання чинності через чотири місяці після опублікування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
