Цукровий діабет небезпечний не лише сам собою, але й своїм впливом на організм.
|
|
Глюкоза має осмотичну активність — вона притягує до себе воду. Коли в крові цукру занадто багато, він починає "тягнути" рідину з кровоносного русла у тканини та безпосередньо у нервові волокна. В результаті нервові закінчення та оболонки нервів набухають, розвивається внутрішньоклітинний та міжклітинний набряк.Набряклий нерв виявляється здавленим усередині своїх власних оболонок та навколишніх тканин. Це механічно ускладнює проведення нервових імпульсів (сигнали йдуть повільніше чи спотворюються). Крім того, набряк порушує мікроциркуляцію – кровопостачання нерва погіршується, він починає задихатися від нестачі кисню (ішемія).Через набряк та поганий кровотік нерв позбавляється не тільки кисню, а й поживних речовин (глюкоза, звичайно, є, але порушується її утилізація, а також доставка амінокислот, вітамінів групи B та інших нейротрофічних факторів). Якщо цей стан зберігається роками, нервові волокна починають руйнуватися: спочатку втрачається мієлінова оболонка (як ізоляція дроту), а потім і сам аксон. Так розвивається діабетична полінейропатія - множинне пошкодження нервів, яке найчастіше починається зі стоп і гомілок (оніміння, печіння, "рукавички та шкарпетки", біль).При погано контрольованому діабеті страждають і головний, і спинний мозок. Це може виявлятись зниженням когнітивних функцій (діабетична деменція), порушеннями координації, запамороченнями.