Непридатні до служби в ЗСУ, що стали раптом придатними: Вихід із ситуації – є

Пояснює адвокат

Подаємо нижче черговий матеріал адвоката Валентина Дупака:

У минулій статті я згадував, що 16 вересня 2026 року Шостий апеляційний суд ухвалив рішення по справі № 320/31215/25, згідно якого: визнано протиправними та нечинними пункти 17 та 17-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2025 р. № 556 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Зобов'язано Кабінет Міністрів України привести Постанову у відповідність до Закону України «Про військовий і військову службу».

Основними наслідками рішення суду у справі № 320/31215/25 є: скасування автоматичного обліку виключених, а саме визнано протиправною практику, за якою громадян, раніше офіційно виключених з військового обліку (наприклад, за станом здоров'я чи через досягнення граничного віку), знову автоматично ставили на облік через електронний обмін даними між реєстрами.

Невійськовозобов'язаний – людина, яка не перебуває на військовому обліку та не підлягає призову за мобілізацією у зв'язку із проходження військової служби або виключений з військового обліку через:

• те, що особу офіційно виключено через стан здоров'я (повна непридатність за рішенням ВЛК),
• досягнення особою граничного віку (понад 60 років) або втрату громадянства України.

Якщо з втратою громадянства (або виходом з нього) і непридатністю до служби в ЗСУ за рішенням ВЛК все більш-менш зрозуміло, то з питанням досягнення особою граничного віку перебування в запасі з подальшим виключенням з військового обліку – є питання.

Валентин Дупак -- ліворуч (обидва зображення з його ФБ-сторінки)

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?

Існує велика кількість військовозобов'язаних осіб, які станом на 1 березня 2014 року досягли 40-ка-річного віку і згідно діючого на той час Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», стаття 28 даного закону в редакції, яка була чинною до 27 березня 2014 року, визначала граничний вік перебування у запасі:

• для осіб рядового складу – до 40 років;
• для сержантського і старшинського складу – до 45 років;
• для молодшого офіцерського складу – до 45 років.

Тобто, чоловіки, які відслужили строкову службу та мали військове звання рядовий або сержант чи старшина підлягали виключенню з військового обліку після досягнення ними відповідно 40 та 45 років.

З 27 березня 2014 року по 22 липня 2014 року граничний вік перебування у запасі для осіб рядового складу, а також для сержантського і старшинського складу становив 50 років.

Проте 22 липня 2014 року до вказаного закону внесли зміни, якими граничний вік перебування у запасі для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу встановлено 60 років.

ПРАВОВА КОЛІЗІЯ

Відповідно до ст. 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», виключенню з військового обліку підлягають громадяни, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Тобто, в період з 1992 по 2014 роки, органи ТЦК та СП (а, на той час військкомати) зобов'язані були виключити всіх військовозобов'язаних осіб, яким виповнилось 40 років (мова про тих хто був солдатом або взагалі не служив).

 

І таких людей дійсно виключали.

Багато сьогоднішніх 53-х річних і старших чоловіків мають у військових квитках відмітку «виключений (або знятий) з обліку по досягнення граничного віку перебування в запасі», навіть зустрічається відмітка у паспорті «невійськовозобов'язаний».

Таких чоловіків не мали і не мають права ставити на військовий облік і мобілізувати!

РІШЕННЯ

Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп).

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням.

Фото з ФБ-сторінки автора

Що ж робити коли фактично виключену з військового обліку особу (за висновком ВЛК, втратою громадянства або за граничним віком) поставили на такий облік, ба більше, мобілізували:

1. Якщо особа ще не мобілізована, то повинна звернутись із відповідною скаргою до органів ТЦК та СП для приведення до ладу даних, що зберігаються у реєстрі військовозобов'язаних.
2. У разі отримання відмови на відповідну скаргу, єдиний шлях – адміністративний суд із позовом про виключення неправдивих даних до ТЦК. Це саме стосується і мобілізованих «виключених» осіб, з єдиною різницею, що відповідачем у них буде не тільки ТЦК, а й військова частина із вимогою щодо скасування наказу про мобілізацію та зарахування до особового складу військової частини.

І, можете не запитувати і не згадувати дивне рішення Верховного суду про «невідворотність мобілізації».

Вищезгадана протиправна мобілізація є відворотною та скасовується, тут інший контекст.

У разі потреби у правовій допомозі з усіх питань звертайтесь: Адвокат Дупак Валентин Германович

Радіо Трек: НОВИНИ