Нобелівську премію з медицини присудили за відкриття, що дозволяє керувати нейронами за допомогою світла
05-10-2026 14:31
Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року отримали американський нейробіолог Карл Дайссерот і німецькі вчені Петер Гегеманн і Георг Нагель. Їх відзначили за відкриття світлочутливих іонних каналів і розвиток оптогенетики.
Про це йдеться на сайті премії, передає Бабель.
Оптогенетика – метод, що дає змогу за допомогою світла вмикати й вимикати активність окремих нервових клітин. Це дозволяє дослідникам спостерігати за роботою мозку та встановлювати, як у ньому нервові клітини формують спогади, почуття і поведінку.
Хегеманн і Нагель досліджували світлочутливі білки в одноклітинних водоростях і відкрили каналродопсини – білки, які реагують на світло та пропускають іони через клітинну мембрану. Дайссерот використав ці відкриття, щоб створити спосіб керувати активністю нейронів за допомогою світла.
У Нобелівському комітеті зазначили, що ці відкриття започаткували нову еру в нейронауці. Технологію вже використовують для дослідження роботи мозку, а також вивчають її потенціал для майбутнього лікування неврологічних і психічних захворювань.
Лауреати розділять грошову частину премії – 12 мільйонів шведських крон (близько $1,2 млн).
Торік премію присудили також трьом вченим – Мері Е. Брунков, Фреду Рамсделлу і Шимону Сакагучі за фундаментальні відкриття, пов’язані з периферичною імунною толерантністю.
Про це йдеться на сайті премії, передає Бабель.
Оптогенетика – метод, що дає змогу за допомогою світла вмикати й вимикати активність окремих нервових клітин. Це дозволяє дослідникам спостерігати за роботою мозку та встановлювати, як у ньому нервові клітини формують спогади, почуття і поведінку.
Хегеманн і Нагель досліджували світлочутливі білки в одноклітинних водоростях і відкрили каналродопсини – білки, які реагують на світло та пропускають іони через клітинну мембрану. Дайссерот використав ці відкриття, щоб створити спосіб керувати активністю нейронів за допомогою світла.
У Нобелівському комітеті зазначили, що ці відкриття започаткували нову еру в нейронауці. Технологію вже використовують для дослідження роботи мозку, а також вивчають її потенціал для майбутнього лікування неврологічних і психічних захворювань.
Лауреати розділять грошову частину премії – 12 мільйонів шведських крон (близько $1,2 млн).
Торік премію присудили також трьом вченим – Мері Е. Брунков, Фреду Рамсделлу і Шимону Сакагучі за фундаментальні відкриття, пов’язані з периферичною імунною толерантністю.
Источник:
Волинські Новини