Ностальгія прибуває на першу колію. Рецензія на фільм «Потяг “Червона рута”»

20-08-2026 12:41
news-image

– А вас не вчили в училищі допомагати пасажирам заносити багаж?

– Вчили. Я ту пару прогуляв.

Українська романтична комедія «Потяг “Червона рута”» виробництва Film.UA Group стала третьою частиною «залізничної серії» після фільмів «Потяг у 31 грудня» та «Потяг до Різдва». Режисером цього разу виступив Олексій Єсаков, для якого це другий повний метр після комедії «Песики». Стрічка знову збирає в одному потязі строкату компанію персонажів, щоб запропонувати глядачеві кілька романтичних ліній, сімейні драми, комедійні ситуації та стільки знайомих облич, щоб завжди було кого впізнавати.

Серед пасажирів – досвідчений залізничник Станіслава Боклана, який колись починав свою півстолітню кар’єру саме на «Червоній руті», та молодий і самовпевнений випускник залізничного коледжу, якого грає Олександр Рудинський. Добросердий скрипаль Романа Луцького конкурує за прихильність невезучої героїні Катерини Кузнєцової із персонажем В’ячеслава Довженка – зразковим сім’янином, який їде на з’їзд банкірів, але дуже швидко виявляється зовсім не бездоганним. А ще тут є вигадана інфлюенсерка Діана Фокс (Ніколь Мацкул), двоє недолугих поліцейських і пара провідників-махінаторів із вагона-ресторану, яких зіграли Юрій Горбунов та Лілія Ребрик.

романтична комедія «Потяг Червона рута»

Фільм відверто тисне на ностальгію. Глядачеві пояснюють, що «Червона рута» – це водночас пісня Володимира Івасюка, символ української музичної культури, легендарний потяг і назва класичного музичного фільму. У фіналі цей набір асоціацій доводять до максимуму: на екрані з’являються пов’язані з фестивалем «Червона рута» музиканти – Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Наталя Могилевська та Олег «Фагот» Михайлюта, які разом співають знамениту композицію. Навіть титри зроблені у форматі караоке, і це, мабуть, найточніше описує весь задум картини – народна розвага, де глядачеві пропонують не стільки сильну історію, скільки впізнавати знайомі мотиви й підспівувати.

Проблема в тому, що режисура часто нагадує великий рекламний ролик. Монтаж постійно пришвидшує сцени, між ними з’являються перебивки, які нагадують, що Єсаков починав із телесеріалів, музика наполегливо підказує, що саме зараз потрібно відчувати, а продакт-плейсмент лізе з усіх щілин старих вагонів. Укрзалізниця, котячий корм, вафлі, шоколад, мережа магазинів і бозна-що ще регулярно перетягують увагу на себе, тому іноді складно зрозуміти, де закінчується фільм і починається рекламний блок.

«Потяг Червона рута» Вʼячеслав Довженко

Драматургію теж побудовано як набір окремих сценок. Люди знайомляться, закохуються з першого погляду, сваряться й навіть розлучаються просто в потязі через «Дію» на очах у дитини, після чого оповідь швидко перемикається на наступну пару.

Російсько-українська війна в цьому світі не відчувається: герої просто приходять на київський вокзал і без рамок металодетекторів, парканів і тривог відправляються у подорож. Обов’язкова фраза про повагу до захисників усе ж лунає в патетичній промові персонажа Боклана.

романтична комедія «Потяг Червона рута»

Видно, що автори «Червоної рути» орієнтувалися передусім на старшу аудиторію, для якої знайомі актори, пісні й залізнична романтика важливіші за складну драматургію чи сучасну інтонацію. Самої лише появи вигаданої інфлюенсерки замало, щоб привабити молодь до кінотеатрів. Хіба що Рудинський заманить молоду аудиторію.

Гумор при цьому цілком робочий. Не всі жарти влучають у ціль, більшість ситуацій і реплік легко передбачити наперед, але досвідчений акторський ансамбль не дає навіть слабшим сценам провиснути остаточно.

романтична комедія «Потяг Червона рута»

У підсумку «Потяг “Червона рута”» – це дуже український за своєю формою фільм – галасливий, сентиментальний, трохи старомодний, наповнений знайомими обличчями, рекламою, піснями й передбачуваними жартами. Його легко сварити за телевізійну картинку, нав’язливу джинсу, просту драматургію й відірваність від реальності. Водночас фінальні титри у форматі караоке ідеально підкреслюють загальний настрій картини. Перед нами не витончена романтична комедія, а велика народна розвага на колесах, яка на повному маркетинговому ходу викочується в національний прокат.

Дмитро Сидоренко

Читайте також:

Найкращі українські фільми часів Незалежності

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Підтримайте Україну:

Источник: Kinowar