Нове "велике крадівництво"? Гроші корупціонерів депутати хочуть спрямовувати на ЗСУ через спеціально створений фонд

Кошти, які фігуранти кримінальних проваджень сплачують за угодами про визнання винуватості, пропонують спрямовувати до спеціального фонду державного бюджету на потреби Збройних сил України. Водночас без незалежного нагляду, аудиту та обов’язкової звітності новий механізм може створити ризики зловживань.

Про це йдеться в матеріалі «Судово-юридичної газети».

Чому виникла ідея створення спецфонду

Приводом для дискусії стало рішення Вищого антикорупційного суду від 28 вересня у справі № 991/11316/26. Тоді суд відмовився затвердити угоду про визнання винуватості, яка, зокрема, передбачала перерахування 3 млн грн приватному благодійному фонду.

Серед обставин, на які звернув увагу суд, була неможливість контролювати подальше використання цих коштів. Сам факт перерахування грошей благодійній організації, за позицією суду, не означає автоматично, що вони будуть спрямовані безпосередньо на допомогу ЗСУ.

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у межах угод зі слідством приватним благодійним фондам перерахували 334,5 млн грн. Понад 97% цієї суми отримали два фонди — «Повернись живим» та «Спільнота Стерненка».

У матеріалі наголошують, що концентрація значних платежів у невеликої кількості організацій за відсутності прозорих критеріїв вибору отримувачів створює корупційні ризики. Адже рішення про те, кому перерахувати кошти, фактично ухвалюють сторони кримінальних проваджень.

Що пропонує законопроєкт № 16161

Законопроєкт № 16161 передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу, щоб визначені кошти за угодами про визнання винуватості спрямовувалися до спеціального фонду державного бюджету.

Передбачається, що кошти передаватимуть Міністерству оборони України для:

закупівлі, модернізації та ремонту озброєння і військової техніки;

грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

При цьому йдеться не про створення окремої юридичної особи чи нового фонду поза бюджетною системою, а саме про спеціальний фонд державного бюджету.

Однак, як зазначає «Судово-юридична газета», законопроєкт залишає відкритим питання контролю. Порядок і напрями використання коштів має визначати Кабінет Міністрів, але спеціальних вимог щодо незалежного нагляду, публічної звітності та аудиту проєкт не встановлює.

Інший законопроєкт пропонує заборонити платежі приватним фондам

У Верховній Раді також зареєстрований законопроєкт № 15563, який подали 27 серпня 2026 року.

Він пропонує заборонити включати до угод про визнання винуватості платежі, внески або передачу майна на користь третіх осіб. За цією ініціативою, такі кошти можна буде спрямовувати лише до державного бюджету або на користь цивільного позивача відповідно до задоволеного судом позову.

Крім того, законопроєкт передбачає відкритість фінансових умов угод. Затверджені судом угоди разом із вироками пропонують оприлюднювати в Єдиному державному реєстрі судових рішень не пізніше ніж через п’ять днів після затвердження.

У документах мають зазначати суму платежу, його правову підставу, реквізити рахунку та строк сплати. Водночас автори матеріалу звертають увагу на необхідність захисту інформації, розголошення якої може зашкодити незавершеним розслідуванням.

Отже, законопроєкти № 16161 та № 15563 пропонують різні, але взаємопов’язані підходи: перший — визначити бюджетний механізм спрямування коштів на оборону, другий — обмежити можливість домовленостей про платежі приватним організаціям.

Чому згадують Дорожній фонд

У матеріалі також наводять приклад Державного дорожнього фонду, створеного для фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й утримання доріг.

Законодавчу основу фонду заклали у 2016 році, а працювати він почав 1 січня 2018 року. Частку визначених законом доходів, що спрямовувалися до фонду, збільшували поступово: з 50% у 2018 році до 75% у 2019-му та 100% із 2020 року.

Цей приклад демонструє переваги цільового фінансування, але водночас нагадує про важливість контролю за використанням грошей, зокрема за цінами, вибором підрядників і фактичним виконанням робіт.

За оцінкою авторів матеріалу, саме незалежного контролю може забракнути і запропонованому оборонному спецфонду.

Які запобіжники пропонують запровадити

Щоб кошти справді використовувалися на потреби оборони, у матеріалі пропонують передбачити чотири ключові механізми:

Незалежна наглядова рада. Її склад, порядок формування та повноваження мають визначатися законом.

Окремий облік і щоквартальна звітність. Суспільство повинно мати змогу бачити обсяги надходжень, витрат і напрями фінансування з урахуванням обмежень, пов’язаних із безпекою.

Незалежний аудит і перевірки закупівель. Контроль має охоплювати не лише документи, а й ціни, виконання договорів та фактичне постачання майна.

Чіткі правила щодо платежів і захисту потерпілих. Необхідно врегулювати добровільні внески за угодами та не допускати автоматичного спрямування компенсації потерпілим до оборонного фонду замість законного отримувача.

Основні гарантії контролю, на думку авторів матеріалу, слід закріпити безпосередньо в законі, а не залишати на розсуд уряду.

Спрямування коштів, пов’язаних із корупційними справами, на потреби ЗСУ може стати додатковим джерелом фінансування оборони. Але для цього потрібні прозорі правила, незалежний нагляд і перевірка того, як саме витрачаються гроші.