Нові правила бронювання: які зміни обговорюють уряд та депутати

Нові правила бронювання працівників критично важливих підприємств викликали суперечки між урядом, бізнесом і народними депутатами.

13 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою №76. Проте документ передали на доопрацювання після критики з боку бізнесу та парламентарів.

Уряд пояснює необхідність змін зростанням кількості заброньованих працівників і ризиком зловживань. Натомість представники бізнесу побоюються, що обмеження можуть ускладнити роботу оборонних підприємств і критичної інфраструктури.

Факти ICTV розповідають, які зміни до бронювання пропонував уряд, чому вони викликали критику та що пропонують депутати.

Нові правила бронювання: зміни та що пропонує уряд

Рішення від 13 жовтня стосується порядку бронювання військовозобов’язаних, який регулює постанова Кабміну №76 від 27 січня 2023 року. Документ визначає правила бронювання працівників підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для економіки й життєдіяльності населення. 

За інформацією, оприлюдненою народним депутатом Ярославом Железняком, серед пропозицій уряду було скорочення максимальної частки бронювання для підприємств оборонного та енергетичного секторів зі 100% до 85%. Для підприємств, які забезпечують теплопостачання, водопостачання та вивезення сміття, обговорювали зниження квоти із 75% до 60%.

Також пропонували змінити підхід до розрахунку квоти бронювання та створити при Кабміні Координаційний центр. Він мав би долучатися до питань визначення критично важливих підприємств і розгляду критеріїв їхньої критичності. Саме обсяг повноважень цього органу став одним із предметів критики.

Текст рішення передали на доопрацювання, а уряд продовжив обговорення можливих змін.

Чому нові правила бронювання в Україні викликали критику

Бізнес-асоціації виступили проти можливого скорочення бронювання. Їх непокоїть, що підприємства можуть втратити працівників, необхідних для безперервної роботи, виконання державних контрактів і сплати податків.

Причини критики рішення уряду:

• Окреме занепокоєння стосується оборонно-промислового комплексу. Підприємства цієї галузі виробляють продукцію для Сил оборони та виконують державні замовлення. Скорочення кількості заброньованих працівників може створити кадрові труднощі й ускладнити виконання виробничих планів.
• Ризики для оборонних підприємств та критичної інфраструктури також розглядали на засіданні парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 
• Не менш важливе питання — робота енергетичних і комунальних підприємств напередодні зими. Вони повинні підтримувати роботу мереж, ремонтувати пошкоджену інфраструктуру й оперативно реагувати на аварії. Бізнес побоюється, що нестача працівників може ускладнити ці завдання.

У пояснювальній записці до проєкту постанови №16160 депутати також вказали на ризики, пов’язані з повноваженнями Координаційного центру. На їхню думку, потрібно чітко визначити підстави й строки розгляду звернень, порядок ухвалення рекомендацій та можливість оскарження рішень.

У цій самій пояснювальній записці автори посилаються на висновок Національного агентства з питань запобігання корупції. За наведеними в документі даними, НАЗК виявило корупціогенні фактори в проєкті урядового рішення та вказало на потребу його доопрацювання. 

Що заявив прем’єр-міністр про бронювання

19 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький в інтерв’ю BBC News Україна пояснив, чому уряд хоче переглянути правила бронювання. За його словами, протягом останніх шести-восьми місяців кількість людей, які отримують бронювання або відстрочку, щомісяця зростає на десятки тисяч.

Корецький наголосив, що Силам оборони потрібні військові, адже частина особового складу вибуває через поранення, загибель, зникнення безвісти та інші обставини. Він вважає, що швидке збільшення кількості заброньованих може поглибити проблему з поповненням війська.

Прем’єр пояснив, що уряд прагне зменшити можливості для зловживань, коли статус критично важливого підприємства використовують для бронювання працівників, які фактично не виконують критичних функцій. За його словами, першочерговими мають бути підприємства, що забезпечують обороноздатність і життєдіяльність держави.

Водночас глава уряду визнав, що широких консультацій із представниками бізнесу перед ухваленням рішення не проводили. Він заявив, що уряд розраховує доопрацювати правила протягом тижня. Корецький також запевнив, що справді критичні для держави підприємства не мають постраждати від змін.

Що пропонують депутати у проєкті постанови №16160

Парламентська ініціатива передбачає рекомендацію Кабінету Міністрів переглянути рішення від 13 жовтня. Серед пропозицій — скасувати урядове рішення, провести відкриті консультації з бізнес-асоціаціями та оприлюднити результати обговорення.

Також автори хочуть забезпечити представництво бізнес-асоціацій у Координаційному центрі та визначити, що він має бути лише консультативно-дорадчим органом. За задумом депутатів, центр не повинен самостійно ухвалювати обов’язкові рішення, змінювати критерії бронювання або скасовувати статус критично важливого підприємства.

Мета проєкту — не допустити, щоб зміни до бронювання негативно вплинули на оборонне виробництво, роботу критичної інфраструктури та забезпечення населення необхідними товарами й послугами. 

Чи змінять правила бронювання

Станом на 19 жовтня уряд продовжує доопрацювання змін до системи бронювання. Сергій Корецький заявив, що остаточні пропозиції планують підготувати протягом тижня.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від результатів урядового доопрацювання та розгляду парламентської ініціативи. Головне завдання — знайти баланс між потребою Сил оборони в поповненні особового складу та збереженням працівників на підприємствах, від яких залежать оборонне виробництво, енергетика й життєдіяльність населення.

Читайте також Кабмін перегляне правила бронювання від мобілізації: деталі від Корецького