Нові проходи, зони відпочинку та доступ до Сапалаївки: як пропонують змінити кампус ВНУ в Луцьку

У Луцьку спробували переосмислити територію Волинського національного університету імені Лесі Українки: відкрити нові пішохідні проходи, облаштувати місця для відпочинку та зробити береги Сапалаївки доступнішими. Ідеї напрацювали студенти Харківської школи архітектури, які досліджували університетський кампус і прилеглі міські простори.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці громадської організації «місто.ребут».

Влітку 2026 року студенти досліджували територію ВНУ, проходячи сімома визначеними маршрутами. Вони звертали увагу на огорожі, перепади рельєфу, приховані проходи та ділянки, які майже не використовують.

 

Дослідження показало, що проблема кампусу полягає не стільки в нестачі місць для відпочинку, скільки в незручних зв’язках між уже наявними просторами. Корпуси університету, зелені зони, внутрішні двори та річка розташовані поруч, однак не утворюють єдиного комфортного середовища.

Які зміни пропонують біля ВНУ?

Серед ідей – відкрити нові пішохідні проходи, зокрема біля лабораторного корпусу поруч зі школою №9. Там також пропонують облаштувати простір для відпочинку, яким могли б користуватися студенти, місцеві жителі та батьки, які чекають на дітей.

 

Внутрішній двір головного корпусу ВНУ пропонують перетворити на місце для навчання просто неба, зустрічей і культурних подій. Площу перед університетом хочуть доповнити озелененням і місцями для відпочинку.

 

Окремий напрям – розвиток території вздовж Сапалаївки. Зручні підходи до води, місця для перепочинку та прогулянкові маршрути могли б зробити річку частиною повсякденного життя студентів і містян. При цьому пропонують зберегти природний характер берегів.

 

Кампус хочуть зробити простором для університету й міста

Студенти визначили чотири основні напрями розвитку території: створення місць для спільнот і зустрічей, збереження та переосмислення ідентичності кампусу, розвиток зелених зон і формування зручних маршрутів між корпусами, дворами, річкою та містом.

 

 

Комплексний підхід до дослідження відзначив і заступник декана географічного факультету ВНУ Олександр Мельник.

«На мою думку, однією з найсильніших сторін роботи є комплексний підхід до дослідження території, який передбачає не лише аналіз окремих складових міського середовища, а й виявлення взаємозв’язків між ними», – зазначив він.

 

Водночас запропоновані рішення поки не є затвердженим планом реконструкції. Їх розглядають як основу для подальшого обговорення. Втілювати ідеї пропонують поступово – починаючи з окремого проходу чи двору, оцінюючи, як люди користуються оновленим простором, і лише після цього плануючи наступні зміни.