6 червня в Україні відзначають День журналіста. Щодня вони шукають теми, записують інтерв'ю, монтують сюжети та розповідають про події своїм глядачам. Але що залишається за кадром? Ми вирішили на один день показати роботу нашої команди без офіціозу та з гумором.
Робочий день журналіста починається не з кави. Хоча ні... саме з кави.
А вже потім — пошук тем, дзвінки, повідомлення та традиційне запитання:
А про що сьогодні знімаємо? — Віка Якимець.
Щодня журналіст має бути трішки детективом, психологом, оператором і навіть синоптиком. Особливо, коли прогноз обіцяє сонце, а ти вже третю годину знімаєш під дощем або у сильну заметіль, — журналістка Олеся Мороз.
Та журналіст — це лише частина великої команди. Поки кореспондент шукає героя, оператор шукає гарний кадр.
Якщо журналіст каже «ще один дубль», я одразу розумію — додому сьогодні рано не поїду, — Ілля Лахай.
А от у редакторів на телеканалі найголовніша робота.
Моя місія — знайти помилки раніше, ніж їх знайдуть глядачі, — Вікторія Петренко.
А от монтажери взагалі володіють суперсилою. Вони можуть перетворити годину відео на півтори хвилини сюжету. І навпаки теж можуть.
Глядач бачить лише готовий матеріал. Але за кожною хвилиною ефіру стоять десятки дзвінків, сотні повідомлень і тисячі слів, які доводиться скорочувати.
І навіть коли сюжет готовий, робота не закінчується.
Тому що через п'ять хвилин може з'явиться нова тема, — Аня Авдєєва.
Та нас можна не лише побачити, а й почути. Адже на нашому телеканалі працює ще й радіо. І якщо телебачення любить картинку, то радіо підкорює слухачів лише голосом.
Радіо — це коли ти говориш у мікрофон, а десь дорогою на роботу тебе слухають тисячі людей. І це справді надихає, — Юлія Котляревська.
А, щоб знімальна група взагалі доїхала на місце події у нас працює водій.
Я знаю всі дороги області. А після фрази «треба терміново їхати» можу зібратися швидше за пожежників, — Олег Мельник.
Та, якщо ви думаєте, що після ефіру новина закінчує своє життя — помиляєтеся. У справу вступає сайт телеканалу.
Поки сюжет виходить в ефір, ми вже думаємо, який заголовок змусить його відкрити, — Софія Сайфи.
А далі новина вирушає підкорювати соціальні мережі.
Моя робота — зробити так, щоб про сюжет дізналися навіть ті, хто випадково зайшов у соцмережі на п'ять хвилин, — Діана Саковець.
І якщо журналісти женуться за новинами, то SMM-відділ женеться за алгоритмами.
Іноді здається, що алгоритми соцмереж змінюються частіше, ніж погода, — Оля Добреля.
Та перш ніж новини побачать глядачі, усі матеріали мають скластися в єдину картинку. І за це відповідає випусковий редактор.
Моє завдання — зробити так, щоб усі новини вчасно потрапили в ефір. А ще бути готовим до того, що за п'ять хвилин до випуску все може змінитися, — Людмила Верницька.
А за усім цим робочим вуликом щодня стежить керівник телеканалу.
Наш колектив нагадує вулик: тут постійний рух, дзвінки, зйомки, монтажі та термінові новини. Іноді здається, що всі працюють на різних швидкостях, але дивним чином наприкінці дня все складається в один великий телевізійний продукт, — директорка телеканалу «ITV media group» Зоряна Верницька.
Телебачення — це не лише ті, кого ви бачите на екрані. Це оператори, водії, редактори, монтажери, працівники сайту, SMM-відділ та багато інших людей, які щодня працюють заради одного результату — бути поруч із глядачем. З Днем журналіста, від усієї нашої дружньої команди, — журналістка Олеся Мороз.