Новий Митний кодекс отримав підтримку у Верховній Раді: що зміниться для бізнесу

Верховна Рада 19 серпня прийняла за основу проєкт нового Митного кодексу України 15450. За відповідне рішення проголосував 261 народний депутат.

Законопроєкт має наблизити українське митне законодавство до правил Європейського Союзу та модернізувати митні процедури.

Українське митне законодавство хочуть гармонізувати з нормами ЄС

Одним із ключових завдань законопроєкту є адаптація митних правил України до законодавства Європейського Союзу.

Проєкт нового Митного кодексу базується на ключових регламентах ЄС та запроваджує єдині з Євросоюзом митні правила, стандарти, закріплює перехід на європейську термінологію, вводить нові підходи до визначення митної вартості, митного боргу, статусу товарів, системно переглядаються підходи до митних процедур (зокрема, запроваджується європейська концепція спеціальних митних процедур), розширюються можливості електронної взаємодії з митницею, створюються правові основи для обміну митними даними за європейськими стандартами.

Нововведення для бізнесу:

• Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.
• Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.
• «Право бути почутим». Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.
• Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб’єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.
• Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України «Про адміністративну процедуру».
• Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).
• Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.

Змінять підхід до призначення керівника митниці

Окремо законопроєкт передбачає конкурс на посаду Голови Державної митної служби із залученням міжнародних експертів.

Також пропонується запровадити щорічний незалежний зовнішній аудит митниці.

«Ухвалення нового Митного кодексу України є необхідною умовою для переговорного розділу 29 «Митний_союз» і наближення України до членства в ЄС. Запропоновані в документі єдині митні правила передбачають прозорість процедур для бізнесу, а для економіки – відкриття нових можливостей щодо експорту, залучення інвестицій та інтеграцію в європейські ланцюги постачань.

Водночас ухвалення нового Митного кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до держбюджету 1,5 млрд євро для покриття ключових видатків», – підкреслив Міністр фінансів Сергій Марченко.

Що далі

Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.