Обвинувачений дав хабар у $15 тисяч, але ВС його виправдав — НСРД провели за відсутності належних повноважень прокурора
Верховний Суд залишив у силі виправдувальний вирок чоловіку, якого обвинувачували в наданні неправомірної вигоди службовій особі. Суд дійшов висновку, що докази обвинувачення були отримані за участю осіб, чиї процесуальні повноваження належним чином не підтверджувалися. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 200/19472/17.
Обвинувачення у передачі хабаря
За версією слідства, у квітні 2017 року обвинувачений, який займав відповідальне службове становище запропонував правоохоронцю 15 000 доларів США. Гроші обвинувачений передати після збору врожаю в серпні. В обмін, за даними обвинувачення, поліцейський мав заздалегідь повідомляти йому про заплановані слідчі та процесуальні дії щодо компаній, пов’язаних із ним. Крім того, обвинувачений пообіцяв правоохоронцю половину коштів від продажу кукурудзи врожаю 2016 року, яку було викрадено і яка фігурувала в іншому кримінальному провадженні. Згодом обвинуваченого за писали затримали після передачі поліцейському 3 000 доларів США. Його дії кваліфікували за частиною 3 статті 369 КК України — наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Однак довести обвинувачення в суді не вдалося.
Кіровський районний суд Дніпропетровська 28 квітня 2025 року виправдав обвинуваченого через недоведеність складу кримінального правопорушення. Однією з ключових проблем стало питання повноважень прокурора та слідчого, які здійснювали процесуальні дії. З матеріалів справи випливало, що прокурор 12 квітня 2017 року подав до Апеляційного суду міста Києва вісім клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Апеляційний суд надав відповідні дозволи 13 квітня.
Також, ще однією проблемою стало те, що постанову про призначення групи прокурорів, яка надала прокурору повноваження у справі, винесли лише 13 квітня 2017 року — вже після того, як він подав клопотання про проведення негласних слідчих дій. Тобто на момент подання клопотань про проведення НСРД прокурор ще не мав належним чином підтверджених повноважень у цьому кримінальному провадженні.
Не погодившись з таким рішенням прокурор подав касаційну скаргу. Він наполягав, що його статус підтверджувався інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Втім Верховний Суд відкинув ці доводи.
На що звернув увагу Верховний Суд
Перевіряючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд наголосив на тому, що в касації він не встановлює нові обставини справи та не переоцінює докази. Його завданням було з’ясувати, чи правильно суди застосували норми кримінального та кримінального процесуального законодавства і чи не допустили істотних порушень, які могли вплинути на результат розгляду. У цій справі ключовим стало питання допустимості доказів, на яких ґрунтувалося обвинувачення.
Верховний Суд наголосив: сторона обвинувачення має довести вину людини належними, допустимими та достовірними доказами, причому поза розумним сумнівом. Якщо ж такі докази отримані з істотним порушенням вимог КПК, суд не може покласти їх в основу обвинувального вироку.
Суд пояснив, що витяг з ЄРДР лише підтверджує внесення та актуальність відомостей у Реєстрі, але не є процесуальним рішенням, яким прокурору або слідчому надаються повноваження у конкретному кримінальному провадженні.
За законом таке рішення має оформлюватися постановою та міститися в матеріалах провадження. Тому самого зазначення прізвища прокурора у витягу з ЄРДР недостатньо.
Ця обставина мала принципове значення для всієї справи. Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції, що дозволи на проведення НСРД, отримані за клопотаннями прокурора, який на той момент не мав належним чином підтверджених повноважень, не можуть бути належною підставою для використання результатів цих дій як доказів.
Недопустимими визнали і самі матеріали НСРД, а також протоколи огляду речей від 6 жовтня 2017 року, які були отримані на їх основі.
Верховний Суд також роз’яснив, що перед наданням дозволу на НСРД слідчий суддя має перевірити повноваження прокурора чи слідчого, зокрема за відповідними постановами. Перевірити це потрібно як на момент подання клопотання, так і під час його розгляду.
Крім того, суддя має перевірити територіальну юрисдикцію. Якщо повноваження не підтверджені або клопотання подане не до належного суду, його мають повернути.
У підсумку Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, докази, на які спиралася сторона обвинувачення, не відповідали вимогам допустимості. А без них обвинувачення не могло бути доведене належним чином. Суд нагадав, що за принципом презумпції невинуватості саме сторона обвинувачення повинна довести вину людини поза розумним сумнівом. Якщо цього зробити не вдалося, особа має бути виправдана.
Тому касаційну скаргу прокурора залишили без задоволення, а виправдувальний вирок — без змін. Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Ця справа показує, що для слідства важливо не лише зібрати докази, а й правильно їх оформити. Якщо доказ отримав слідчий чи прокурор, який на той момент не мав відповідних повноважень, суд може не взяти такі докази до уваги.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
