Один вітряк поблизу Корсуня або Маленька земельна схема, що (не) могла стати причиною великої трагедії

Оточення Сторожука та Русінова про трагедію на Корсунщині

Українці нерідко асоціюють Корсунь‐Шевченківський край з «Вітряком». Це готельно‐ресторанний комплекс, поряд із яким щоденно зупиняються десятки рейсових автобусів та авто, які їдуть або в бік Києва, або з нього із великої частини центральних та південних міст України.

Водночас сам Корсунь в останні дні став епіцентром уваги суспільства та медіа через трагедію, яка відбулася в одному з навколишніх сіл. Вранці 27‐го січня сюди для проведення слідчих дій прибула група поліцейських, втім все пішло не за планом правоохоронців. Замість обшуку в межах кримінальної справи, пов’язаної із підпалом авто місцевого депутата, здійнялася стрілянина. У ній загинули четверо поліцейських, а також ветеран російсько‐української війни, у домоволодінні якого і планували цей обшук.

Земельна ділянка розміром, меншим за футбольне поле, поряд із Корсунським «Вітряком» стала для багатьох поясненням конфлікту, який нібито був між ветераном Сергієм Русіновим та місцевим депутатом Віталієм Сторожуком і який врешті переріс у трагедію, що забрала п’ять життів. І допоки офіційне слідство у справі мовчить, «18000» розбирається, чи справді був конфлікт, яким можна пояснити бодай щось у цій справі, і чи фігурує у ньому земельна схема із використанням статусу учасника бойових дій.   

Трагедія на Корсунщині

Вранці 27 січня Черкащину та всю Україну сколихнула страшна звістка: в селі Нехворощ Корсунської громади під час слідчих дій було вбито чотирьох поліцейських, ще одного – поранено. Стрільця ліквідували на місці. Ним виявився ветеран, учасник бойових дій Сергій Русінов.  

Поліцейські приїхали до Русінова через справу про підпал авто місцевого депутата Віталія Сторожука. Як ветеран міг бути причетним до цього – невідомо, але саме на цьому факті соцмережі та ЗМІ вибудували гіпотезу, яка в результаті всіма сприймається як причина трагедії. Йшлося про те, що в Русінова і Сторожука був давній ідеологічний конфлікт, тож після підпалу авто депутат нібито вказав на ветерана як на можливого злочинця. До цього ми повернемося пізніше, поки що ж просто констатуємо – група поліцейських прибула до Русінова. Про те, що сталося далі, ви вже знаєте. Запланований обшук, якою б не була його реальна причина, закінчився фактично розстрілом поліцейських і гибеллю ветерана. При цьому доказів причетності Русінова до підпалу авто надалі не знайшли, але заявили про склад зброї та наркотиків у будинку ветерана. 

Відповідна інформація, зокрема, щодо виявлення наркотичних засобів, неточності у формулюванні процесуального статусу Русінова та інші дії з боку правоохоронців у день трагедії викликали обурення серед великої кількості військових та ветеранів.

 Так, екссекретар Черкаської міської ради, а нині військовий Ярослав Нищик та заступник командира Третього військового корпусу Дмитро Кухарчук заявили про провокацію Русінова з боку самих правоохоронців та некомпетентність їхнього керівництва.

«У кожної трагедії є ім’я. У Черкаської, в якій загинуло пʼятеро прекрасних людей, – Олег Гудима (очільник ГУНП у Черкаській області – ред). Віталій Сторожук, який спалив собі машину і звинуватив Сергія Русінова – не просто корсунський депутат, він проросійська потвора, яка їздила на форум до путіна і має звʼязок з Геною Бобовим, який замовив вбивство дядька Русінова, Героя України, Василя Сергієнка», – писав у фейсбуці Кухарчук.

Вже в неділю, 1 лютого, відбувся великий автопробіг ветеранів з різних міст області, який стартував у Шполі та зупинився у Черкасах перед будівлею Головного управління поліції області. Вимога – відсторонення керівництва поліції, незалежне розслідування трагедії та її причин, а також належне поховання вбитого військового. 

Автопробіг через трагедію на Корсунщині

Тепер час повернутися до основної версії – конфлікту між Русіновим і Сторожуком та подій, які передували трагедії.  

Чому саме Русінов?

За інформацією, яку згодом все ж озвучили правоохоронці під час спілкування з ветеранами, слідчі дії вранці 27 січня мали відбутися одночасно за дев’ятьма адресами. Правоохоронці, крім домоволодіння Русінова, завітали також, наприклад, до секретаря місцевої ради і виконувача обов’язків міського голови Віталія Мацюка. Очільник громади підтвердив обшуки у себе:

- Я розумів, що так буде (проведення обшуків – ред.), зважаючи на заяви Сторожука (заяви про підпал авто, – ред.). Правоохоронці прийшли, все перевірили, я надав доступ до своїх приміщень, вони все, що їм треба, обшукали. 

Також серед тих, у кого були обшуки, опинилися й інші учасники бойових дій та ветерани, а не лише Русінов. Утім обшуки у них минули без резонансу. За нашими даними, слідчі у межах розслідування справи вирішили перевірити та обшукати всіх, у кого міг бути потенційний конфлікт із Віталієм Сторожуком – депутатом, авто якого згоріло наприкінці 2025 року. 

Через специфіку діяльності та місцевий політичний бекграунд Сторожук мав публічні і непублічні конфлікти з великою кількістю людей, що підтверджують подальші події. І йдеться не лише про нібито проросійські погляди чи контакти з росіянами, які йому закидають у соціальних мережах та ЗМІ. Після місцевих виборів довкола саме персони Сторожука була фактично сформована більшість місцевих депутатів, яка з часом проголосувала за відставку обраного на виборах мера Миколи Березового. Тоді замість нього громаду очолив секретар міської ради Віталій Мацюк, якого ми згадували вище і до якого також прийшли поліцейські з обшуком. На той момент Мацюк був близьким соратником Сторожука. 

Сергій Русінов. Фото з фейсбук‐сторінки Карпатська Січ

Версія, народжена фактично зі старту, за кілька днів стала основною. Товариші по службі Русінова один за одним заявили про затяжний конфлікт Сторожука із Русіновим. За якийсь час у цієї версії з’явилося невеличке доповнення. Мовляв, суперечка між чоловіками могла стосуватися не лише світогляду, але й земельних питань. 

«Русінов зазнав наїзду з боку Сторожука. Той спробував відібрати у Сергія землю, що він обробляв як дрібний фермер. У протистояння з’явились ще й особисті майнові мотиви», – пише військовий Ярослав Нищик.

Варто зазначити, що до кінця 2025 року у користуванні Русінова була тільки одна земельна ділянка поблизу його домоволодіння у селищі Нехворощ, яку він обробляв власними силами та за допомогою сільськогосподарської техніки, що придбав після звільнення з військової служби. Про це нам розповіли знайомі та товариші Русінова. За інформацією співрозмовників «18000», Русінов загалом вів скромний спосіб життя та особливими статками, які б могли привабити будь‐чий інтерес, не вирізнявся. 

Водночас у кінці 2025 року у користуванні Русінова з’явилася ще одна земельна ділянка, яку зараз називають серед причин можливого конфлікту між військовим та депутатом Сторожуком. Таку версію спочатку частково озвучив син загиблого у розмові з Антоном Лупашком, експоліцейським, який нині за кордоном. Варто зауважити, що у тій розмові він не стверджував про існування саме цього конфлікту у такій конфігурації, що згодом повторив у ефірі «Радіо Свобода». Також ми спробували перевірити цю інформацію та знайти їй спростування або докази з інших джерел.

Земля біля «Вітряка»

Перевірку озвучених публічно версій та теорій ми почали з численних розмов з низкою осіб, які могли бути дотичні до подій, що лягли в їхню (версій та теорій) основу. І всі вони спростували, що колись чули про непорозуміння Сторожука та Русінова. Ці тези нас насторожили, адже вони різко контрастують з озвученим раніше. Втім додаткові підтвердження ми знайшли в соцмережах на сторінці громадської організації, що пов’язана зі Сторожуком. Це фото опубліковане в жовтні 2024‐го. На ньому Русінов з низкою побратимів у кабінеті Сторожука пишуть заяви. Далі вже за кілька днів сам Сторожук буде посилатися на ці матеріали, відхрещуючись від конфлікту з Русіновим. За ці дні Сторожук так і не відповів на наші повідомлення та дзвінки, аби підтвердити чи спростувати поширену про нього інформацію та причини ймовірного конфлікту, втім задля дотримання балансу думок за умови його звернення ми опублікуємо і його позицію.

Фото з фейсбук‐сторінки ГО «Майбутнє місту». Ветерани, які хотіли отримати землю в оренду. Русінов – крайній праворуч

У жовтні 2024 року Русінов разом із іншими ветеранами під «наставництвом» депутата Сторожука написали заяви на отримання земельних ділянок під ведення особистого городництва. Місце доволі специфічне: поле поблизу добревідомого місцевого комплексу «Вітряк». Всього подібних заяв було написано понад десяток, зокрема членами організації «Корсунь‐Шевченківська Січ», яка об’єднує учасників російсько‐української війни.

Ці події руйнують одну з ключових версій трагедії – тривалий конфлікт між депутатом Сторожуком та загиблим Русіновим. Принаймні його точно не було до жовтня 2024 року, бо саме тоді Сторожук допомагав Русінову в отриманні землі. Можна припустити, що конфлікту не було і за рік, у жовтні 2025‐го, коли Сторожук фактично лобіював на сесії міськради інтереси ветеранів, включно з Русіновим. Чому це питання треба було лобіювати? Частково пояснює секретар місцевої ради Віталій Мацюк.

- Ми пропонували накласти мораторій, втім члени ветеранської спілки наголосили на тому, щоб ці землі були віддані в довготермінову оренду і були відповідні заяви. У нас позиція така, що якщо є заяви – ми їх голосуємо, – говорить у коментарі «18000» очільник громади Віталій Мацюк. Також він зазначає, що йому нічого невідомо про якісь конфліктні ситуації довкола цієї землі після голосування депутатів.

Як свідчить активність Сторожука до та під час сесії, він просував це питання, попри критику деяких колег по сесійній залі. Окремі депутати переконували, що все ж варто накласти мораторій на виділення землі до завершення бойових дій, аби ветеранів не використовували, зокрема, для реалізації інтересів окремих аграріїв. Більше про це згодом у соціальних мережах написав ще один черкаський військовий командир частини, де колись служив Сергій Русінов – Сергій Воронов. 

«Одна із версій того, що сталося – земельне питання. Ветерану депутати виділили землю. Він не захотів нею ділитись з тими, хто лобіював це виділення, бо хотів сам на ній працювати. А тепер увага – по всій країні в маленьких і великих містах та селах земля виділяється АТОвцям/ветеранам депутатами фактично лише за умови подальшої передачі її ПОТРІБНИМ ЛЮДЯМ. Інакше ви своє законне право ніколи не реалізуєте. Це для когось секрет? Хіба не так? А ще скажіть, скільки АТОвців/ветеранів займаються землеробством? Земля депутатами передається і відразу депутатам чи наближеному колу осіб перепродається», – зазначає Воронов у своєму дописі. 

Справді, редакція «18000» неодноразово писала про те, як місцеві політики використовують учасників бойових дій задля отримання земельних ділянок. Зокрема нещодавно йшлося про коштовну землю в обласному центрі, яка опинилася спочатку у власності двох ветеранів з Тального, а потім – в юридичної особи, що пов’язана з місцевими топполітиками.   

Корсунські ветерани отримали свої землі у легітимний спосіб за підтримки більшості депутатів місцевої ради і передали її у довготермінове користування. Важливим є той факт, що пов’язані із цим процесом особи публічно заявляють, що ніякого конфлікту ні під час голосування за виділення землі, ні під час її подальшої передачі у довготермінове користування фермеру не було. Йдеться про оренду на 49 років по 0,6 гектара землі, яку юридично закріпили на початку грудня 2025 року. 

Читайте також. Поза санкціями: майно родини ексочільника черкаської міліції досі не конфіскували.

Що говорять причетні до земельного рішення?

У коментарі «18000» учасники спілки ветеранів «Корсунь‐Шевченківська Січ», які зокрема збирають кошти на поховання товариша, говорять, що про конфлікт між Русіновим та Сторожуком їм нічого невідомо:

- Конкретно щодо якихось обвинувачень щодо Сторожука Русінов нічого не казав. Після звільнення, коли був у нас у спілці, ці питання він не озвучував, – говорить очільник ГО «Корсунь‐Шевченківска Січ» Валерій Мотуз.

Також ветеран відкидає і ймовірний конфлікт довкола землі, яку вони разом з Русіновим та за сприяння Сторожука отримали у 2025 році.

- Я не думаю, що це могло бути. Ми як ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни довели місцевому самоврядуванню, що не можемо самотужки обробляти цю землю, та передали її в суборенду. На цьому питання знялися, – каже Мотуз. – Його бачення (Сторожука, – ред.) було організувати це все і взяти під свій контроль, але воно так не вийшло, наша спілка сама цим займалася і залишила його в стороні цього питання. 

Земельна ділянка, яку отримав ветеран Русінов, як і решта ділянок поряд, справді швидко перейшла у суборенду компанії депутата. Втім не Сторожука, який нині активно згадується у ЗМІ та соцмережах, а Олександра Кириченка. Будучи в інформаційній тіні Сторожука, він також рішуче відкидає будь‐що, пов’язане з ним та землею і що могло би спровокувати Русінова чи інтерес правоохоронців до нього. Характерним є те, що відкидає він і причетність свого колеги по депутатському корпусу – Сторожука.

- Сторожук жодного відношення до землі не мав і не має (стосується її обробітку – ред.). Стосовно цих городів (мова про ділянки ветеранів – ред.)  – там взагалі ніякої проблеми не було. Конфліктів особистих та матеріальних там не могло бути – це з різної соціальної категорії люди, – каже Кириченко.

Ця розмова із Кириченком була записана ще до публікації у соціальних мережах версії конфлікту саме довкола цієї землі, яку озвучив син Русінова. Опісля «18000» повторно зв’язався із Кириченком, він був уже менш говірким, втім все ж ще раз категорично відкинув будь‐який конфлікт довкола землі і зазначив, що нині над цим нібито працюють правоохоронці. Судячи з телефонної розмови, Кириченко перебуває за межами України.  

Окремою темою для обговорення є той факт, що земельні ділянки, отримані в оренду поряд із ділянкою Русінова, були віддані у суборенду компанії Кириченка на більш тривалий термін. Русінов же відмовився підписувати довготривалий договір суборенди. Це підтверджує Валерій Мотуз, очільник ветеранської спілки, який, схоже, виступав своєрідним посередником між фермером‐депутатом Кириченком та ветеранами – орендарями землі. 

Зі слів Мотуза, Русінов хотів спочатку оформити договір лише на один рік, посилаючись на власний пенсійний вік, втім згодом все ж погодився віддати землю у суборенду терміном на три роки і ніякого конфлікту довкола цього не було. Чи справді це так, має перевірити слідство. Водночас навіть гіпотетично конфлікт за участі таких фігурантів не пояснює мотиву правоохоронців перевіряти 27‐го січня Русінова саме на причетність до підпалу автівки Сторожука. Адже і Мотуз, і Кириченко категорично відкидають участь Сторожука у процесі укладання договорів суборенди. 

Помічник Сторожука Володимир Воропай та позаду – Русінов під час сесії. Фото з фейсбук‐сторінки Сторожука

Ми також звернулися за коментарем до одного з найближчих соратників та офіційного помічника Сторожука Володимира Воропая стосовно версій можливого конфлікту:

- Я особисто їздив на війну до Русінова. Сторожук ніколи не мав жодних контактних чи конфліктних відносин з Русіновим. Це повна брехня й у цьому немає жодного відсотка правди. Останнє, що я пригадую – те, як затверджувався бюджет, Сторожука прийшли підтримали на сесію я і Русінов, він мінімум п’ять разів за рік приходив на сесії підтримувати нас, – каже помічник Сторожука.

У розмові із журналістом «18000» Валерій Мотуз, очільник спілки, до якої входив Русінов, також згадав про епізод присутності Русінова на сесії. Втім пов’язав його не з бажанням підтримати Сторожука, а з іншими питаннями, які, втім, на тій сесії не розглядались.

Крім того, Воропай різко критикує дії правоохоронців як до трагедії, так і  вже після неї:

- Я спілкувався сьогодні (розмова записана на наступний день після трагедії, – ред.) із сестрою Русінова. Під час обшуку у нього обікрали хату, вкрали техніку, бензопилу, ключі від авто, а її самих залякували, погрожували їй і її чоловіку, – каже Воропай.

Він додає, що спілкувався з Русіновим незадовго до трагедії і той йому також нічого про будь‐які тиск, погрози чи конфлікти з будь‐ким не розповідав та не повідомляв. Нині єдиним, хто заявляв публічно про конфлікт Русінова та Сторожука безпосередньо з оточення цих осіб, є син ветерана Олександр. Це він зробив у розмові з підприємцем та експоліцейським Антоном Лупашком, який перебуває за кордоном і має тривалий публічний «заочний» конфлікт зі Сторожуком. Водночас у розмові він робить це у формі саме припущення, про що ми зазначали вище, втім яке згодом багатьма подалось та сприйнялось як факт через інтерпретацію саме його співрозмовника. 

Також подібну версію активно поширювали у соціальних мережах, зокрема через допис столичної журналістки Ольги Худецької. Водночас у публікації вона також акцентує увагу на особі колеги Сторожука по депутатському корпусу Олександра Кириченка. Також помітно, що коментарів, ймовірно, причетних осіб вона не брала, аби підтвердити чи спростувати версію.  

«Смерть поліцейських та ветерана на Черкащині 27 січня – велика трагедія. Відповідальність, за яку мають, зокрема, нести місцеві поліцейські керівники та конкретні депутати міськради. Загиблий ветеран Сергій Русінов, який не знайшов іншого виходу, ніж вбивати (маючи відчуття тотальної несправедливості і загнаності у кут), усю можливу відповідальність уже поніс», – зазначає журналістка. 

Ціна рішення та показове мовчання

Лише 3 лютого, фактично за тиждень після трагедії та після мітингу‐протесту, відбулась публічна зустріч між представниками обласної влади, керівництва правоохоронних органів (окрім Олега Гудими був також Олексій Фацевич – заступник Міністра внутрішніх справ Ігор Клименка) та ветеранських спілок. На ній присутнім продемонстрували відеозаписи з нагрудних камер вбитих поліцейських. Відбулося це не під запис, відповідно, деталі трагедії поки широкому загалу невідомі. Втім ознайомлені з цим записом повідомляють, що слідча дія у Русінова спочатку нічим не відрізнялася від аналогічних слідчих дій у інших людей в цей день. Тож неможливо сказати, що Сергій Русінов мав «особливий» статус у цій справі.

Після зустрічі, на якій також був присутній син загиблого Сергія Русінова – Олександр, очільник ГУНП у Черкаській області Олег Гудима заявив про тимчасове припинення своїх повноважень. Також Олександр Русінов попросив надати йому статус потерпілого та провести повторну експертизу тіла загиблого батька, що є частковим виконанням окремої вимоги ветеранів про повернення тіла. Цей статус йому було надано у той же вечір, а тіло буде віддане повторній експертизі, після чого поховане, відповідно до побажань загиблого та родини.

Олексанр Русінов – син Русінова

Єдине питання, що поки залишається без відповіді – інформація про підстави проведення слідчих дій у той день саме у Русінова. Жодна з версій ймовірного конфлікту Русінова з будь‐ким не пояснює інтерес правоохоронців саме до його персони у справі підпалу автівки депутата, який сам також спростовує будь‐які власні претензії до ветерана. Все це не змінює тяжкості злочину, ймовірно, скоєного Русіновим і відеовідтворення якого вже продемонстровано ветеранській спільноті.  Але розуміння причин інтересу правоохоронців дало б відповіді на питання, які досі резонують у суспільстві. 

За нашою інформацією, частину осіб, яких обшукали у цій справі 27‐го січня, зокрема і Русінова, попередньо не викликали на допит та не допитували слідчі, аби в інший спосіб перевірити чи підтвердити їхню причетність до злочину. Показовим є також те, що навіть, провівши обшуки одразу у майже десятка фактично непов’язаних осіб, правоохоронці не знайшли доказів причетності будь‐кого з них до ймовірного підпалу авто. Принаймні вони самі про це заявляють. І попри такий результат у початкових релізах правоохоронців власні дії 27 січня вони назвали «спецоперацією». Схоже, це є доказом низької якості слідства конкретно у цій справі.

Окреме питання також до органів прокуратури, які погодили цю «спецоперацію» із проведення саме такої кількості обшуків у такої кількості осіб із залученням величезної кількості правоохоронців, зокрема спецпризначенців. Ці дії фактично не закінчилися нічим із процесуальної точки зору, проте переросли у величезну трагедію.  Резонанс якої посилився через тотальний інформаційний вакуум – «улюблену» звичку українських правоохоронців у критичних ситуаціях. Як наслідок – непрокомунікована історія спровокувала нову хвилю недовіри (а моментами і відвертої ненависті) до силовиків. Погодьтесь, далеко з такими настроями держава не заїде. Варто сподіватися, що помилок в цій історії більше не буде, а саме розслідування трагедії відбудеться ефективно, а також, не менш важливо, швидко.

Артур Чемирис

Читайте також. Готові, але не завжди розгорнуті: як працюють пункти незламності у Черкасах.

Знаходьте актуальні новини Черкащини на сайті «18000». Підписуйтеся, щоб на вайбер‐канал, аби не пропустити їх!