Згідно з квітневою доповіддю женевської організації Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), що спеціалізується на дослідженні транснаціональної злочинності, українські шахрайські кол-центри можуть заробляти до 1 мільярда доларів на місяць. У цьому бізнесі задіяно близько 60 тисяч осіб, що становить приблизно дві третини працівників банківського сектору країни. Цікаво, що лише 10–15% жертв цих шахраїв — громадяни Росії; основна маса потерпілих — українці та мешканці європейських держав.
Дослідження базується на інтерв'ю з колишніми працівниками кол-центрів, народними депутатами, представниками банківських асоціацій, правоохоронцями, журналістами та активістами, а також на аналізі відкритих джерел.
Автори доповіді називають шахрайські кол-центри однією з найприбутковіших форм організованої злочинності в Україні — за деякими оцінками, вони вже приносять більше, ніж наркоторгівля. У середині 2023 року в країні діяло від 1000 до 2000 таких центрів, хоча поліцейські рейди скоротили їх кількість приблизно на третину. Зараз, на думку дослідників, функціонує близько тисячі «офісів». Середній центр заробляє приблизно $1 млн на місяць, великий — до $3 млн, а сукупний обіг галузі може сягати $1 млрд на місяць.
До повномасштабного вторгнення основними осередками цього бізнесу були Київ та Дніпро. За деякими даними, на кінець 2024 року лише в Дніпрі могло працювати близько 30 тисяч осіб. Після початку війни злочинні мережі почали переміщуватися зі сходу до Одеси, Житомира, Вінниці, Львівщини та Закарпаття. Повідомлення про такі центри надходили з усіх регіонів України, включно з окупованими територіями. У великих містах окремі офіси можуть вміщувати до 250–300 працівників.
Автори звертають увагу на парадоксальну відкритість цього бізнесу. Шахрайські кол-центри зазвичай орендують приміщення в звичайних бізнес-центрах у центрі міст. Під час одного з розслідувань шість таких центрів виявили в радіусі одного кілометра в Солом'янському районі Києва. Дослідники GI-TOC змогли знайти один із центрів, проаналізувавши відео в TikTok, які публікували його працівники. За вивісками, автомобілями, розташуванням сусідніх будівель і оголошенням про оренду вони вийшли на офіс приблизно на 60 робочих місць, який коштував близько $12 тис. на місяць.
Приміщення таких контор добре захищені: камери спостереження, електронні пропускні системи, охорона. Для виявлення правоохоронців, журналістів або потенційних інформаторів використовують поліграф. У працівників часто забирають телефони на вході, дії за комп'ютерами постійно контролюють, паролі можуть складатися з 20–30 символів, диски шифруються, а доступ до внутрішніх програм дозволений лише з певних IP-адрес.
Нових співробітників активно шукають через TikTok, Telegram, OLX, Work.ua та Robota.ua. В оголошеннях пропонують роботу менеджерами з роботи з клієнтами, менеджерами з утримання, іноді навіть баристами чи барберами. Ознаками шахрайського офісу можуть бути висока зарплата без досвіду, щотижневі виплати, спілкування виключно через Telegram після першого контакту та надання житла іншим працівникам.
Особливо активно вербують молодь — переважний вік кандидатів 15–28 років. За даними учасників парламентського розслідування, значну частину операторів можуть становити підлітки 14–20 років. Одному зі співрозмовників GI-TOC запропонували таку роботу в 15 років, уже наступного дня привезли до кол-центру разом із чотирма іншими підлітками. Іншого підлітка запросили розносити листівки, а на співбесіді запропонували обдзвонювати людей у різних країнах.
Деякі кандидати розуміють, на що йдуть, інших заманюють під виглядом легальної роботи. Одній співробітниці повідомили, що вона торгуватиме криптовалютою, і тільки після доступу до системи вона зрозуміла, що працює в шахрайському центрі. Обіцяні зарплати часто не відповідають реальності: замість обіцяних $800–1000 платили близько $200, а замість 1500–2000 гривень на день — 300 гривень. Водночас окремі шахраї справді заробляють величезні суми — відомі випадки $100 тис. за день або $300 тис. за тиждень, але колишні працівники називають такі випадки винятком.
Робота центрів побудована на жорсткій ієрархії. «Холодники» обдзвонюють сотні потенційних жертв, і якщо хтось виявляє інтерес, розмову передають досвідченішому «клоузеру», який має переконати жертву переказати гроші, встановити програму віддаленого доступу чи надати банківські дані. Адміністратори підтримують зв'язок із власниками, яких пересічні працівники ніколи не бачать, що дозволяє власникам залишатися осторонь.
За даними дослідження, більшість центрів контролюють три великі мережі. Дві з них автори пов'язують із дніпровськими угрупованнями та організацією «Хімпром», яка раніше спеціалізувалася на синтетичних наркотиках. Невеликий офіс із 25–30 осіб, який працював на Росію, мав приносити щонайменше півмільйона рублів на день. Один оператор обдзвонював 200–300 осіб, до розмови вступала третина, а до переказу грошей доходило близько семи. Деякі центри здійснюють до п'яти тисяч дзвінків на добу.
Співробітники працюють по 12 годин шість-сім днів на тиждень, для різних часових поясів організують денні та нічні зміни. Діє система штрафів за запізнення, тривалі перерви та навіть неправильну вимову слів. Плани регулярно підвищують. Звільнитися буває складно: успішних «клоузерів» утримують погрозами, шантажем і насильством. Колишні працівники розповідали, що людей били дротом до крові та вивозили до лісу.
Робота в таких центрах змінює людей: вони стають жорстокішими, жадібнішими й байдужішими, а постійна брехня стає звичкою. Одна з колишніх співробітниць назвала це моральною та психологічною деградацією. Навіть коли жертвами були росіяни, вона не могла виправдати обман літньої жінки, яка відкладала гроші на похорон.
Однією з причин стійкості індустрії є заступництво поліції та прокуратури. За «дах» центри платять від $10 тис. до $15 тис. на місяць. Колишні працівники розповідали про рейди, після яких офіс закривався лише на один день. Депутат, який брав участь у розслідуванні, зазначав, що перед приїздом комісії місцеві центри припиняли роботу на два-три дні, що вказує на витік інформації з правоохоронних органів.
У доповіді розрізняють «сірі» та «чорні» центри. Перші не мають офіційного захисту, але дотримуються неформальної домовленості працювати лише проти Росії. Другі платять за захист і обманюють усіх незалежно від громадянства. За словами депутата, існувала непублічна угода з двома правоохоронними структурами, що підконтрольні їм центри мали працювати проти РФ, але не проти України та союзників. Проте в 2022–2023 роках на Росію припадало не більше 10–15% дзвінків, а більшість жертв були в Україні чи ЄС.
Шахраї активно використовували війну: пропонували вигадану допомогу від міжнародних організацій, збирали кошти на фіктивні благодійні проєкти, обіцяли вивезти людей із небезпечних зон, вимагали гроші в родичів полонених, створювали фальшиві збори на військове обладнання, а літнім людям дзвонили від імені правоохоронців із звинуваченнями в держзраді. Обманювали й українських біженців за кордоном. Жертв таких шахраїв зафіксовано щонайменше в 29 країнах.
Найприбутковішими вважаються англомовні ринки, тому деякі центри наймають викладачів і створюють окремі підрозділи для різних країн. Шахраї використовують підроблені інвестиційні платформи, романтичні знайомства, дзвінки від імені банків, поліції та держорганів. Жертв переконують встановити AnyDesk чи TeamViewer, завантажити фальшиві банківські додатки або переказати гроші.
Широко застосовується штучний інтелект: клонування голосів, дипфейки, автоматичний переклад розмов, обхід процедур верифікації. Для пошуку жертв купують бази даних людей, які цікавляться кредитами, інвестиціями, азартними іграми та криптовалютою, а також дані з витоків інформації. Це дозволяє операторам демонструвати знання особистих подробиць і швидше завойовувати довіру.
Розвивається модель «злочин як послуга»: готовий кол-центр можна зібрати з програм, сценаріїв, баз даних і сервісів з відмивання грошей. За оцінкою авторів, незабаром для запуску власної схеми буде достатньо кількох тисяч доларів. У майбутньому великі офіси можуть стати менш помітними: в Одесі багато операторів уже працюють з дому через Starlink, збираючись разом лише для навчання та нарад.