Оксана ХМЕЛЬНА: «Математика забезпечує логічне мислення, не дозволяє іншим маніпулювати вашою думкою»

Є у дитячому віці свої прогалини в знаннях, надолужити які з роками практично буде неможливо. Це любов або ненависть до деяких шкільних предметів.

Це стало приводом поговорити про математику із вчителькою, яка стверджує, що за певних умов любити математику буде кожна дитина. Цей шкільний предмет дуже важливий, він допомагає формувати незалежний характер.

Оксана Хмельна - учитель математики, заступник директора з навчальної роботи Миколаївської гімназії № 57 імені Т.Г.Шевченка - незвичайний педагог. І не тільки тому, що вона закохана у свій предмет. Для Оксани Григорівни математика - це основа знань про закономірності історичних подій, просторові форми та логіку людських вчинків, поведінку.

Вона переконує нас, що завдання шкільної математики - сформувати у дитини логічне мислення і вміння орієнтуватись у сучасному житті наряду з іншими завданнями.

Свою позицію пояснює дуже просто і зрозуміло: людиною, яка з дитинства засвоїла цей предмет, -  неможливо маніпулювати.  Вона зможе логічно мислити, і  перш ніж погоджуватись, проаналізує наслідки, які буде із цього мати.

СТРАХ - ТЕ ПОЧУТТЯ, ЯКЕ ШТОВХАЄ НА НАЙОГИДНІШІ ВЧИНКИ…

«Математика в принципі нескладна наука. І тому дітки, які тільки-но йдуть до школи, зазвичай дуже її люблять. Перший-другий клас - вони з задоволенням сприймають уроки математики. Це їх улюблений предмет. Вони навіть дорогою йдуть і рахують - там додав, тут відняв… Бо їм це цікаво!», - ось так нетипово і просто розпочинається моє інтерв’ю з вчителькою математики Оксаною Хмельною, яка на запитання, чому все важче сучасним дітям дається цей предмет,  - відповідає просторово.

Оксана Григорівна вважає, що для наймолодших школярів математика - це їхнє життя, переповнене жагою до перших кроків успіху, здатність відчути задоволення собою, не чекаючи оцінки дорослих. Дитина просто працює з числами, і розуміє, чи це правильно, чи неправильно. Тож малі діти математику люблять навіть більше, ніж читання та письмо, оскільки там задіяні дещо інші механізми. А далі - математика потребує певних зусиль, - і від вчителя багато залежить, щоб зацікавити  учнів до наполегливості. Знаючи математику - легше вивчати іноземні мови, і взагалі - опановувати практично усі сфери діяльності, зокрема, й музику.

«Можливо це стосується програми, залежить від індивідуальних  логічних зв’язків, хоча саме Нова Українська Школа якраз і спрямована на побудову цих логічних зв’язків, - але нам завжди не вистачає часу. Зазвичай більше наполягаємо, щоб дитина розуміла найелементарніші базові поняття: як додати, відняти, що таке синус, косинус, тобто основні поняття. А варто б спрямовувати більше зусиль на розвиток логіки», - каже вчителька.

Те,  що завдання цього предмету  є не лише заучування  формул, - а вміння їх застосувати, розуміння  в тій чи іншій ситуації вибрати одне чи інше, - не викликає сумніву. Тому зауважую їй у відповідь:

- Зустрічаються вчителі, які бездоганно знають свій предмет, але їх не цікавлять ці логічні зв’язки  математики з подальшим життям дитини…

- Певною мірою маєте рацію. Сучасні діти чекають від свого педагога не лише професійності у знанні шкільного предмету, а вміння акцентувати увагу на подальшому застосуванні цих знань. У наш час вчитель має сформувати у дитини уміння орієнтуватися у величі інформації, яка нас оточує. Навчити бачити де який закон, формулу, правило я зможу застосувати. Математика якраз і формує  алгоритмічну модель мислення, коли певні дії робиш у певному порядку і досягаєш поставленої мети. Коли у людини на високому рівні розвинуті логічні зв’язки, вона менше відчуває страх перед різними  подіями. А маленька дитина тим більше не повинна боятися, що зрости вільною людиною.

Я вважаю, що всі наші негаразди - через страх. Людина бреше, людина робить підлість - через страх. А людина не повинна боятись. Адже по великому рахунку страх - це ключовий механізм інстинкту самозбереження, відповідь на реальну загрозу. Однак за інших обставин людиною опановує страх уявний, який спонукає до психології   плазування, догідливості, лакейства. Дуже вдячна, що працюю в колективі, де немає цієї емоції, бо  між адміністрацією та вчителями панує демократична, творча атмосфера. Немає чванства, зазнайства, немає страху перед керівництвом.

Кожен з будь-якого питання може підійти до Андрія Анатолійовича, бо  його демократичність – це  стиль життя навчального закладу. Він  людина, яка захоплює, веде, підтримує. Окрім того, що з ним спокійно працювати,  він підтримує і  надихає інших. І коли директор мені запропонував посаду заступника, я спершу вирішила, що це не моє. Але повірила в його підтримку, і виявилось, що  можеш стільки робити речей, про які ти й не здогадувався, що тобі це під силу.

Наша гімназія багато у чому нетиповий навчальний заклад. У нас панує творчість та демократизм.  Учителі-учні-батьки - одна родина, учасники одного спільного процесу. Я ніколи ні на кого не  підвищувала голос - ні на дітей, ні на вчителів. Вважаю, що це ганебне явище, якщо керівництво, якої б сфери чи галузі це не стосувалось, - криком досягає виконання завдань чи доручень.  Тому що має бути відповідальність за справу, розуміння, що ми - одне ціле. Треба якийсь захід провести - усі разом зорганізувались  і провели. Свідомість має бути в кожній людині, незалежно удома ти чи на  роботі.

Страху  у людині взагалі не повинно бути. І на робочому місці, і на рівні державному має культивуватись розуміння свідомих дій. Те, що стосується твоїх фізичних кордонів - це непорушно, а дотримання загальноприйнятих норм моралі - інше, - але це не страх, а гідна поведінка людини.

А взагалі страх - це те почуття, яке штовхає на найогидніші вчинки. І саме наша математична логіка - це відсутність хаосу і у долі, і у кар’єрі, і у планах, які ти прораховуєш наперед.

Цей предмет дає дитині уміння логічно мислити, розкладати все по поличках, знати,  де та що я можу знайти, і що з цього буду мати. Це означає, що на таку людину не можна тиснути, нею не можна маніпулювати, бо  вона перш ніж прийме чиюсь точку зору, все логічно осмислить, знайде відповідь, - чи їй це потрібно.

СУЧАСНІ УЧНІ ПРОСТО ІНШІ, ВОНИ ДІТИ ЦИФРОВОГО ПОКОЛІННЯ

Є люди, яким від народження судилось бути вчителем, і саме так можна сказати про Оксану Григорівну. Людина, яка випромінює світло і тепло. Людина, про яку хочеться сказати, як круто, що є такі учителі. Вона ніколи на дитину не підвищить голос, не принизить за помилки чи невдачі. Для неї не існує «гарних» учнів чи «поганих», «слабких» чи «сильних».  На її уроках учні не зривають дисципліну, не «влаштовують сцен» учителю. На її уроках - учні працюють. Бо їм подобається вчитель - а значить, у такого вчителя подобається  вчити математику.

Інтелігентність, сердечна приязнь до дитини, з відтінками материнської турботи, пильний та щирий погляд очей -  місточок між дитячою довірою до педагога та бажанням навчатись математики. Її  привітність і ласкавий тембр голосу -  прості секрети дисциплінованості учнів, гармонійних стосунків та поваги до вчителя.

Цікавлюсь у неї, як має учитель мотивувати інтерес дітей до математики?

І чую у відповідь: «Сучасні учні інші - просто вони діти цифрового покоління. І з ними не можна працювати тими консервативними методами, які собі дозволяли педагоги колись: вимагати від класу абсолютної тиші, складених рук на парті. Увагу дитини краще зацікавити, постійно утримувати.

Сучасні діти багато знають. Вони сприймають нову інформацію на рівні власного прийняття її чи неприйняття. І ти маєш рахуватись із цим, пропонувати щоразу щось нове і нове. Адже інтерес до математики у більшості дітей стихає, коли вони переходять до 5 класу, і коли програма вимагає більш ретельної праці. Наш заклад звичайний, офіційно не має математичного профілю, та ми постійно проводимо заходи, розраховані на особливість «цифрового покоління».

Директор гімназії Андрій Малахов про свою колегу зазначив:

«Оксана Григорівна Хмельна останні декілька років згідно із своїми посадовими обов’язками виконує адміністративну роботу - складає навчальні плани, розклад, прив’язує  шкільні програми до виховних заходів. І їй це добре вдається. Та водночас, вона живе життям вчителя математики. Не сумнівайтесь, навіть якщо її розбудити вночі,  - вона готава викладати будь-яку тему зі шкільної програми у будь-якому класі. У гімназії постійно реалізуються нові учнівські проєкти, втілюються цікаві ідеї.

У нас успішно проходять різноманітні «STREAM-тижні», коли учні самостійно створюють інженерні моделі: серце, рідинні барометри, реактивні автомобілі, мости та вежі, електродвигуни, протигази, штучний сніг і не тільки. Ми з року в рік проводимо шкільні STRЕАM-фестивалі, під час яких діти досліджують, виготовляють власноруч. Зокрема, наші діти  представляють до 400 дослідів. І завжди Оксана Григорівна знаходить тепле слово, щоб подякувати вчителям математики, хімії, фізики, інформатики - усім колегам за належне проведення «STREAM-тижнів», за ідею. А також - учням. Для неї важливо, щоб діти знали, як застосовується на практиці навчальний матеріал. І про те, що сумістити на практиці математичні знання і геніальність інженерної думки, - зовсім не складно.

Принагідно відзначити і наші SТRЕАM-фестивалі у рамках «Ольвійських наукових студій». Оксана Григорівна докладає  чимало зусиль, щоб провести їх цікаво. Інженерна учнівська діяльність мотивує знаходити рішення, стимулює розвиток мозку та креативності, загалом сприяє соціалізації дітей. Вона також сприяє розвитку нахилів до командної співпраці. Стосовно дітей з порушеннями психофізичного розвитку та дітей з особливими потребами, то це може стати реальним шансом збудувати у майбутньому успішну кар’єру у STEM-сфері.

Оксану Хмельну поважають колеги за професійність та виваженість. Вона уміє уникати конфліктності, створювати гармонійність у колективі та щирі колегіальні стосунки».

РЕАЛІЗУВАТИ СЕБЕ - ЦЕ МАТИ УЛЮБЛЕНУ РОБОТУ

«Іноді не вистачає часу, і доводиться затримуватись на робочому місці. Сама розумію, у чому причина.  Я завжди наперед все ретельно і досконало аналізую, бажаючи досягти очікуваного. Мене, як математика, іноді застають зненацька ситуації, коли треба дуже швидко відреагувати. Та я не можу собі дозволити приймати поверхові рішення. Мені потрібно все ретельно обґрунтувати, а тоді заявляти свою точку зору», - зізнається Оксана Григорівна. - У нашій гімназії працює шість математиків: Митрофанова Людмила Миколаївна, Клименко Олена Вікторівна, Мілевська Ольга Вікторівна, Шилик Яна Олександрівна, Чайковська Тетяна Володимирівна, Яковлєва Марина Олександрівна. І усім готова надати гідну оцінку. Але не слід забувати, що крім школи на успішність дитини, розвиток її природних задатків впливає перебування у домашній обстановці та контакти у соціумі,  зростання дітей в умовах війни. І ти, як математик, не маєш права щось залишати поза увагою», - наголошує О.Г. Хмельна.

Зізнається, що подекуди раціональне мислення - аналітичний склад розуму їй навіть заважає:

«Бо у тебе все має бути чітко вибудувано. Ти починаєш шукати цю логіку у вчинках людей, і в принципі, ти своєю логікою можеш пояснити, коли дехто починає обурюватись, от він такий-сякий, -  а ти спокійно можеш розкласти по поличках: чому саме так - добре чи погано - ця людина вчинила. Адже у неї може бути одне, друге, третє… Що спонукало її до того чи іншого вчинку. І саме математика - це не цифри, як це люблять іноді казати, не  інтеграли, синуси, косинуси, формули, а  ланцюжкова реакція на випередження якихось життєвих помилок чи викликів».

Оксана Григорівна вважає, що кожен шкільний предмет напряму пов'язаний із математикою, завданням якої є можливість сформувати у дітей логічне мислення і вміння орієнтуватись у сучасному житті наряду з іншими завданнями. Як зазначав Василь Сухомлинський: «Математика вчить мислити, й разом з тим, вселяє віру в безмежні сили людського розуму».

***

Учитель, який мислить творчо, нетипово - завжди привертає до себе увагу. Оксана Хмельна прийшла працювати у  Миколаївську гімназію № 57 імені Т.Г.Шевченка після закінчення інституту - у лютому 1998 році. У її трудовій книжці лише два записи. У неординарної учительки чимало грамот, вона є автором низки розробок зразків уроків із шкільної математики, опублікувала власне наукове дослідження на платформі Європейських наукових студій, - та особливо пишається своїми здібними до математики учнями, з якими залюбки працювала навіть у позаурочний час.

Наша розмова з Оксаною Григорівною завершилась так само нетипово, як і починалась. Учителька математики наводить приклади життя видатних людей з різних сфер діяльності, яких саме любов до математики зробила геніями, - і Леонардо да Вінчі, що вражає нашу уяву, зокрема.

Універсальна людина, творець шедеврів «Мона Ліза», «Таємна вечеря» він поєднав у собі геніальність художника, скульптора, архітектора, інженера, винахідника, анатома та науковця. Робив прототипи парашута, танка, літальних апаратів, - відкриття, що перевершили розвиток людства його епохи. І все - завдяки математиці, яка дає людині можливість використовувати те, що нам дано.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/