Окупаційна влада РФ перетворила іслам на інструмент державного контролю — КримSOS
Про це повідомляє громадська ініціатива КримSOS.
За час окупації в Криму збудували понад 30 мечетей. Урочисто освятили Соборну мечеть у Сімферополі – головний вітринний проєкт підконтрольного Кремлю Духовного управління мусульман Криму. На перший погляд може скластися враження, що Росія виявляє до ісламу небувалу увагу – чи не турботу. Але варто відкрити будь-яку справу проти кримськотатарської релігійної громади чи політв’язня, і фасад одразу тріскає, наголошують у КримSOS.
На підтвердження цього в КримSOS наводять докази:
У жовтні 2024 року так званий «Верховний суд Криму» ліквідував незалежну мусульманську громаду «Алушта» – ту саму, що з 1990-х років законно діяла при мечеті Юхари-Джамі. Приводом стало те, що громада вчасно не виключила зі свого складу колишнього голову Ленура Халілова, якого незаконно затримали ще в 2019 році, а 2021-го засудили на 18 років разом із Русланом Месутовим за нібито причетність до організації «Хізб ут-Тахрір».
Обшуки на світанку, підкинута література, заборонена в РФ, заангажовані свідки, сфабриковані справи, і врешті вирок, що ламає життя на роки.
Сьогодні більшість політв’язнів на півострові – кримські татари, акцентують у КримSOS.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на грудень 2025 року у Криму зафіксовано 486 незаконно ув’язнених і переслідуваних за кримінальними справами, серед яких 272 представники кримськотатарського народу. Лише за період 2017-2025 років КРЦ задокументував 10 727 порушень прав людини в окупованому Криму, з яких 7 166 стосуються представників кримськотатарського народу.
"Виходить, що в окупованому Криму іслам має два обличчя, і обидва належать одній владі: одне позує перед камерами на відкритті нової мечеті, друге в цей самий час підписує вирок на 18 років буцімто за молитву не в тій громад", - йдеться у заяві КримSOS.
Окупація і підпорядкування ДУМК Кремлю
Після окупації Кримського півострова у 2014 році росія розпочала стрімке встановлення контролю над мусульманами Криму. Духовне управління мусульман Криму, яке очолював муфтій Еміралі Аблаєв (обраний ще 1999 року), було перереєстроване відповідно до російського законодавства й отримало нову назву – Централізована релігійна організація Духовне управління мусульман Республіки Крим та м. Севастополь (ЦРО ДУМКС).
Це була не формальна процедура, а зміна суті інституції. ДУМКС перетворилося на лояльний Кремлю орган, що фактично підтримує політику окупаційної влади. Сам муфтій Аблаєв почав відкрито співпрацювати з окупантами, за що був нагороджений медаллю «За доблестный труд» та орденом «За верность долгу» за участь у «возз’єднанні Криму з росією».
Після такої перереєстрації всі офіційно визнані мечеті на півострові опинилися під контролем структури, лояльної Кремлю, а фактично – під наглядом ФСБ. Це означало монополізацію ісламського життя: релігія перестала бути приватною справою людини і стала об’єктом державного управління.
«Хізб ут-Тахрір»: перший вирок
23 січня 2015 року в передмісті Севастополя силовики прийшли з обшуками одразу до кількох родин кримських татар. Того дня безпідставно затримали трьох чоловіків – Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваїтова. На початку квітня до них додався четвертий фігурант, Ферат Сайфуллаєв. Так почалася «Перша Севастопольська група Хізб ут-Тахрір» – справа, яка відкрила лік десяткам подібних у Криму.
Зейтуллаєву інкримінували «організацію» осередку «Хізб ут-Тахрір» (ч. 1 ст. 205.5 КК рф), решті трьом – «участь» (ч. 2 тієї ж статті).
У вересні 2016 року суд у Ростові-на-Дону виніс вирок: Прімов, Ваїтов і Сайфуллаєв отримали по 5 років і вийшли на волю вже 2020-го. Зейтуллаєву спершу дали 7 років, але вирок двічі переглядали не на його користь – спочатку до 12, потім до 15 років.
Ця перша справа стала шаблоном для всіх наступних. З 2016 року обшуки й арешти за «приналежність до Хізб ут-Тахрір» стали регулярними. У середньому хвилі арештів у таких справах проходять двічі на рік. Пік припав на 2019-й, коли за один рік затримали 35 кримських татар.
У 2016-му році набув чинності «пакет Ярової», який подвоїв мінімальні строки за цією статтею – з 5-10 до 10-20 років. Після 2017 року вироків менше ніж на 11 років фігурантам практично не виносили. Змінилась і географія покарання: перших засуджених етапували переважно в європейську частину рф, тоді як пізніших фігурантів – уже в Сибір і на Далекий Схід. Зокрема, серед них Різа Ізетов і Руслан Месутов.
В основу обвинувачень лягають показання засекречених свідків та релігієзнавчі експертизи, які часто проводять люди без спеціальних знань в ісламі. Після вироку засуджених системно позбавляють належної медичної допомоги, регулярно поміщають у штрафні ізолятори попри те, що частина з них, як-от Амет Сулейманов, Тофік Абдулгазієв чи Олександр Сізіков, мають захворювання, які за самим-таки російським законодавством мають виключати тримання під вартою.
Показово й те, що спрацювала ця система вибірково. У 2016 році Аблаєв поскаржився на «Хізб ут-Тахрір» та «таврійський муфтіят», які нібито зірвали святкові заходи, присвячені завершенню місяця Рамадан. Після цього в Криму відбулась хвиля обшуків і незаконних арештів у мусульман «Хізб ут-Тахрір». Прихильників «таврійського муфтіяту» не чіпали, оскільки вони мали відкриту проросійську позицію. Про це йдеться в одному з інформаційних матеріалів організації «Рух ЧЕСНО».
Юридична основа всієї цієї машини – рішення Верховного суду рф від 2003 року, яким «Хізб ут-Тахрір» визнали терористичною організацією. Оскільки з 2014 року росія незаконно поширює своє законодавство на окупований Крим, заборона автоматично діє і тут. Цікаво, однак, що саме рішення 2003 року не містить належної аргументації, чому організацію взагалі кваліфікували як терористичну.
Кількість жителів Криму, яких окупаційна влада звинуватила у причетності до «Хізб ут-Тахрір», уже перевищує сотню. За винятком лише двох людей, усі фігуранти цих справ є кримськими татарами. Так уже за перші два роки окупації склався головний принцип нової релігійної політики в Криму: переслідують не за віру, а за нелояльність.
"Сьогодні в російських тюрмах, під ярликом «терористів», відбувають покарання багатодітні батьки й матері, правозахисники, активісти, журналісти – звичайні люди, чия єдина «провина» полягала в тому, що вони не відвернулися, коли поруч несправедливо забирали інших. Вони залишились людьми там, де від них вимагали мовчання, і за цю впертість платять свободо", - резюмують у КримSOS.