Олексій Суровцев: актор «Сліду» і рахунок за котів

25–30 тисяч гривень на добу — стільки, за словами Олексія Суровцева, коштує утримання його котячого притулку в Ірпені. Глядачі знають його як майора Тараса Римаря з детективів «Слід» і «К.О.Д.», а з липня 2022 року він ще й засновник «Бородатої Котомамулі». Суровцев народився 27 квітня 1982 року в Дніпрі й прямого біографічного зв’язку із Сумщиною не має. Та його досвід відгукується тут щодня: прикордонні родини виїжджають поспіхом, а долю тварин треба вирішувати до того, як зачиняться двері.

На Сумщині це може статися в Краснопільській чи Білопільській громаді: родина збирається за кілька годин, кота залишає «до повернення» або сусідові, який сам виїжджає наступного дня. Квартиру зачиняють. Через тиждень тварина може лишитися без води або опинитися в Сумах у волонтерів. Навесні 2022-го Суровцев починав із вивезення котів із зачинених квартир в Ірпені та Бучі.

Його роль Римаря пояснює, чому актора впізнають. А притулок і щоденні витрати — чому його історія стосується тих, хто в Сумах, Шостці чи Глухові шукає, куди подіти кота перед виїздом. Подивімося на шлях Суровцева, рахунок його притулку та досвід, який може стати в пригоді нашим громадам.

Шлях до ролі Римаря

Класичної театральної освіти в Суровцева немає. Школу він закінчив 1997-го, монтажний технікум у Дніпрі — 2001-го, з червоним дипломом. Із семи років плавав: через астму потрапив у басейн, згодом був у збірній, а 2003-го виконав норматив майстра спорту. У Придніпровській академії фізкультури і спорту навчався у 2001–2005 роках. Сам він розповідав, що провів у басейні приблизно з 7 до 23 років і пішов, бо режим виснажив, а до олімпійського рівня не дотягнув.

Потім був еротичний танець. Перший чемпіонат України Суровцев виграв у 2007-му; загалом титулів чемпіона країни в цьому жанрі в нього три. Того ж року на паркеті він познайомився з Ксенією — десятиразовою чемпіонкою, нині його дружиною і психологинею. У 2008-му вони заснували «Страйк еротик шоу»: гастролювали понад десять років і побували більш ніж у двадцяти країнах. Перший шлюб із Ольгою Бутенко був коротким і, за його словами та біографічними довідками, тривав з 2006-го по 2008-й.

До кіно Суровцев прийшов пізно. У 2020-му він отримав лінійну роль старшого оперуповноваженого Тараса Римаря в серіалі «Слід» на СТБ, а далі були продовження і «К.О.Д.». За два роки після дебюту в нього з’явилися епізодичні ролі й участь у фільмі «Мирний-21». На екрані глядач бачить фізично міцного оперативника. До лютого 2022-го поза кадром були зйомки, хореографія і дім, а не зоозахист.

Суровцева легко звести до однієї з його ролей — танцівника або Римаря. Але спорт привчив його до режиму, сцена — працювати на публіку, а серіал дав ім’я, яке тепер допомагає збирати донати. Без цього імені притулок, де у 2026-му було майже дев’яносто котів, міг би виглядати інакше. Та щоденні витрати й тепер перевищують надходження.

Із чого складається добовий рахунок

У липні 2022-го в Ірпені з’явилася «Бородата Котомамуля» — прізвисько, яке закріпилося за Суровцевим після виїздів по покинутих квартирах. У березні 2023-го зареєстрували ТОВ із тією самою назвою, директор — він. Сам заклад Суровцев частіше називає «кОтелем», а не притулком. Станом на літо 2026-го там і в стаціонарі було близько дев’яноста котів — найбільше за час проєкту. Частину тварин він вивіз із Бучі, Ірпеня і прифронтових територій.

Ключова сума — 25–30 тисяч гривень на добу. Суровцев назвав її влітку 2026-го в ефірі «Ранок Вдома»; про це писав і «Високий Замок». Це не лише корм: у рахунку є оренда, зарплати працівників, комунальні послуги, годування і лікування. Складні операції клініка при закладі робить не всі — частину тварин возять до інших клінік. Якщо поділити 27 тисяч, середину діапазону, на 90 котів, вийде близько 300 гривень на тварину на добу. Домашній дорослий кіт на сухому кормі й наповнювачі часто обходиться в 50–80 гривень. Різницю створюють персонал, тепло, ліки і тварини після операцій. На суму впливає не лише кількість корму, а й хвиля надходжень після обстрілів та частка хворих тварин.

Орієнтир. Близько 90 котів і 25–30 тисяч гривень на добу — це приблизно 300 гривень на тварину. У домашньому рахунку немає зарплат, оренди й черги на операції.

У тому ж ефірі Суровцев говорив, що щодня бракує близько 20 тисяч гривень, а резервного фонду вистачає на місяць-два, після чого доводиться витрачати свої гроші. Навесні 2026-го в інтерв’ю він називав середній місячний дохід близько 200 тисяч гривень, зі знімальним днем на рівні 10–15 тисяч. Навіть ця сума не покриває витрат притулку за добу. Окремо команда повідомляла про міжнародний грант 150 тисяч євро на «Котопарк» — центр фелінотерапії, який Суровцев планує тестово відкрити наприкінці 2026-го, а офіційно — у 2027-му, з розрахунком на 200–300 котів. Грант передбачений на будівництво, а не на щоденне годування.

Можна заперечити: акторові допомагають серіал, дім в Ірпені на 150 квадратних метрів, про який він розповідав як про оренду з розмовою про викуп за 200 тисяч доларів, і грант. Для звичайної родини з Шостки це не модель. Та й сам заклад, попри гонорари, працює в мінус, а резерву вистачає на тижні, не на роки. Тож у цій історії важливіше не заклик «відкрийте свій кОтель», а домовленість про тварину до виїзду: її не можна зачинити вдома чи віддати в переповнене місце без згоди.

Евакуація тварини: домовленість до виїзду

У Сумах притулки теж приймають тварин із прикордоння, але без телевізійного імені. За даними «Цукру», на початок вересня 2026-го в DimPets нового дому шукали 106 котів, дев’ять собак і 28 гризунів. За літо прилаштували 13 тварин, з них дев’ять котів — найменше з часів заснування. Засновник Іван Міненко пов’язував збільшення їхньої кількості з обстрілами прикордоння: котів привозили з Білопілля, Краснопільщини, Миропілля, Осоївки. У 2025-му цей дім прийняв 163 котів, 77 знайшли нових господарів, а ще 28 повернулися до своїх людей після евакуації.

Працює і Сумське товариство захисту тварин: на початок 2026-го там було понад 500 собак. У травні 2026-го уламки КАБа впали поруч із вольєрами комунального центру перетримки, де тримали близько ста собак. Волонтери на Краснопільщині нагадують: тварин не можна лишати на ланцюгу чи зачиняти в хаті. Собаку Моді з тієї громади вивезли вже знесиленою; у жовтні 2025-го вона померла в сумському притулку від метастазів.

Ситуація з місцями. Улітку 2026-го в Сумах за сезон прилаштували 13 тварин, тоді як котів у притулку було понад сотню. Волонтери не можуть тримати місце «про всяк випадок».

У поспіху повторюються ті самі помилки: кота зачиняють із мискою на два дні; собаку залишають на ланцюгу «сусідам», які теж збираються їхати; до притулку звертаються вже з дороги, коли немає перевізника, а тварин із прикордоння чекає черга. Буває й навпаки: тварину забирають у чужу квартиру в Сумах без переноски, щеплень і плану, хто доглядатиме її, якщо господар повернеться на зміну.

Перед виїздом варто пройтися цими пунктами:

• підготуйте переноску, копію ветпаспорта, запас корму й ліків на тиждень, фото тварини і контакт на нашийнику;
• не залишайте тварину в зачиненій квартирі чи на ланцюгу: запасу води й їжі «на кілька днів» може не вистачити, якщо повернення зірветься;
• домовляйтеся із сусідом, який лишається в селі й погодився доглядати тварину, а не з тим, хто «можливо, загляне»;
• пишіть у DimPets чи до товариства захисту тварин до виїзду, а не з блокпоста: місць для разового прийому зараз немає;
• якщо везете тварину із собою, заздалегідь продумайте перевізника і ніч у Сумах, а не сподівайтеся «якось у маршрутку».

Ці кроки не замінюють домовленості з конкретною організацією. Вони допомагають не довести до ситуації, коли тварина потрапляє в притулок уже хворою, а родина шукає місце в черзі, якої може не бути. У 2022-му Суровцев вивозив котів із зачинених квартир в Ірпені. На Сумщині наслідки таких рішень тепер розгрібають місцеві волонтери.

Приклад із практики. Господар із прикордонної громади попереджає DimPets за два дні, привозить кота в переносці із запасом корму, а коли винаймає кімнату в Сумах — забирає його. У 2025-му до своїх людей із цього притулку повернулися 28 котів: для них заздалегідь домовили тимчасову перетримку, а не шукали новий дім.

Ми не бачимо внутрішньої бухгалтерії «Бородатої Котомамулі» й не можемо перевірити, як саме розподіляються 25–30 тисяч гривень за статтями: це слова засновника в ефірі, а не звіт. Грант на «Котопарк» також не означає, що в Ірпені чи Сумах з’явилися вільні місця. Якщо виїжджаєте з Глухівської, Шосткинської чи прикордонної громади, зв’яжіться з людьми, які можуть доглянути тварину, ще до зборів і виїзду. Саме домовленість, а не чужа біографія, визначає, чи буде їй куди їхати.

Share Post Share