Ольга Айвазовская: Заявления о выборах в Украине становятся все более «откровенными». Хватит ли нам 60 дней?

Політик у період електоральних випробувань стає лише агресивнішим, ризикованішим, активнішим. Загальна стратегія давно зрозуміла: звинуватити у власних прорахунках Україну та продемонструвати це на прикладі російських НПЗ, прикриваючи дійсно боляче для росіян місце. Математика тут не на користь цих залякувань: жоден дизель від росіян не врятує ціни на енергоносії в США після блокування Ормузької протоки. Але тут важливі не цифри постачань російського дизелю в США, а порушення законів, ухвалених Конгресом, а також створення нових прецедентів співпраці та бізнесу з російською військовою машиною.

Заяви щодо виборів в Україні стають дедалі «відвертішими». Поширюють їх ті самі носії: Дональд Трамп, Москва та Ілон Маск. Якщо у 2023−2024 роках закид зводився до нібито слабкості української демократії без виборів, то сьогодні він звучить усе пряміше: «змінюйте вашого президента, який не підписує те, що нам потрібно, і не відкриває шлях до бізнес-угод». Це точно не про США — і рано чи пізно це зміниться. Але й нам не можна потрапити в пастку бездіяльного споглядання цього театру.

60 днів режиму припинення вогню для цього процесу замало

Вибори в Україні з інституційної та безпекової точки зору важливі, насамперед, самим українцям. Тому на їхню підготовку потрібно заздалегідь витрачати часові, інтелектуальні та подекуди фінансові ресурси. Це інвестиція в нашу безпеку: наприкінці війни ми будемо ще більш крихкими, ніж зараз, і цих ресурсів може просто не бути. Тож для безпечних виборів нам потрібні:

— дієвий і якісний Конституційний Суд України з суддями, вчасно доукомплектованими з дотриманням процедур;

— інституційно незалежна та гіперактивна ЦВК;

 — закон про перші повоєнні вибори плюс п’ять суміжних законів, які безпосередньо впливатимуть на підготовку та хід процесу;

— оновлений Державний реєстр виборців за активної участі самих громадян, які змінюватимуть свою виборчу адресу;

— добре пропрацьовані заходи проти іноземного втручання — від інформаційного до фінансового;

 — безпека, безпека і ще раз безпека процесу від початку і до кінця, а не лише в день голосування;

 — вибори і в Україні, і за кордоном — інакше не буде високого рівня легітимності.

Читайте также:

Алексей Копытько

Удивительное рядом. Что началось после ударов по Яндексу

60 днів режиму припинення вогню для цього процесу замало. Заяву Володимира Зеленського я розумію як відповідь на закиди недоброзичливців, але аж ніяк не як план підготовки.

До кінця каденції Дональда Трампа я не чекаю нічого доброго від його адміністрації. Але з цього сценарію випливає головне: опускати руки в Україні нікому не варто. У нас є карти. Ну і наслідок одного успішного страйку по дата-центрам РФ надихає. Якщо це призводить до такого падіння трафіку ботів в США та Європі, то це рішення щодо частини викликів когнітивної війни проти західних суспільств.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу авторки