Орендар прострочив повернення квартири: ВС пояснив, за який строк можна стягнути подвійну плату

До неустойки за прострочення повернення речі з найму (частини друга статті 785 ЦК України) застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. Оскільки така неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у вигляді подвійної плати за користування річчю, перебіг строку позовної давності для її стягнення починається з дня підписання акта приймання-передачі (повернення) майна, адже саме в цей момент наймодавцю стає відомим остаточний період порушення його прав та конкретний розмір заборгованості. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи у справі за позовом ТОВ до особи про стягнення суми неустойки за час прострочення повернення квартири.

Як на обґрунтування заявлених вимог позивач (наймодавець) посилався на те, що після припинення договору найму житла відповідач (наймач) не звільнив квартиру добровільно. Майно було повернено за актом приймання-передачі лише 13.03.2020, хоча строк користування закінчився значно раніше. У зв’язку з простроченням повернення речі позивач просив стягнути неустойку в розмірі подвійної плати за користування квартирою в сумі 1 250 410,25 грн.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову через пропуск позовної давності. Суд уважав, що до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, перебіг якої розпочався з моменту припинення договору.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Суд виходив з того, що неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійним заходом майнової відповідальності, до якого застосовується загальна позовна давність (три роки).

ВС погодився з висновками суду апеляційної інстанції, зазначивши, що в разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст. 785 ЦК України).

Умовами договору оренди передбачено, що наймач власними силами та засобами і за власні кошти зобов’язаний звільнити квартиру від власного майна.

Водночас наймача двічі повідомлено щодо обов’язку звільнити квартиру, і лише після повідомлення про те, що ТОВ буде вимушене власними силами комісійно звільнити квартиру від належного наймачу майна, квартиру наймач звільнив, про що сторони підписали акт приймання-передачі (повернення) квартири.

ВС підкреслив, що право на звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення певної (конкретної) суми неустойки за певний (конкретний) період прострочення не могло виникнути у позивача з 01 грудня 2019 року (в момент початку прострочення), оскільки станом на цю дату позивач не знав і не міг знати ані суми, ані періоду порушення відповідачем його прав та законних інтересів.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду  у справі № 761/8812/23 (провадження № 61-2318св25) можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.