Лібералізація ринку залізничних перевезень відкриє органам влади можливість купувати потяги для залізничних перевізників.

Про це йдеться в проєкті закону про організацію суспільно важливих послуг із перевезення пасажирів залізничним транспортом (№16068), пише ЦТС.

Нині цей, важливий із огляду на наші міжнародні зобов’язання і для забезпечення стійкості пасажирських перевезень, законопроєкт передано на розгляд у парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Одне з його положень передбачає, що компетентні органи отримують можливість оцінювати потребу у вжитті заходів для забезпечення ефективного та недискримінаційного доступу до рухомого складу.

На практиці це означатиме, що державні органи влади зможуть закуповувати рухомий склад для потенційних перевізників.

За словами заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Володимира Шемаєва, це пряма вимога статті 5а Регламенту 1370/2007.

"Мета цієї статті - забезпечити реальну конкуренцію під час відбору перевізника для виконання суспільно важливих пасажирських перевезень. І це питання буде однією з функцій компетентних органів. Законопроєкт визначає, що компетентним органом щодо перевезень пасажирів у далекому сполученні буде Мінрозвитку, в приміському сполученні - ОДА, КМДА та Рада Міністрів АР Крим, в міському сполученні - виконавчі органів міських рад і міські адміністрації", - зауважив він в інтерв’ю ЦТС.

Якщо перевізник не має власного рухомого складу, це не повинно автоматично позбавляти його можливості взяти участь у конкурсі. Інакше єдиним перевізником, який зможе укласти договір на такі послуги, буде АТ "Укрзалізниця".

За словами Шемаєва, компетентні органи мають оцінити, чи є на ринку достатньо придатного рухомого складу та чи мають перевізники недискримінаційний доступ до нього. За потреби вони можуть вжити заходів для забезпечення такого доступу, зокрема придбати рухомий склад і надати його обраному перевізнику. Або передбачити, що після закінчення договору з перевізником компетентний орган викупить цей рухомий склад за адекватною ціною.

Іншими словами, це положення не зобов’язує компетентні органи купувати поїзди для перевізників. Воно встановлює запобіжник, щоб нестача або недоступність рухомого складу не блокувала конкуренцію на ринку PSO-перевезень.

Саме під реалізацію цієї статті деякі країни отримали з європейських фондів кошти на закупівлю рухомого складу, під конкретні перевезення в рамках договорів PSO, наголошує Володимир Шемаєв.

Читайте також: Від термінової підтримки залізниці до чітких зобов’язань щодо замовлення пасажирських послуг, – інтерв’ю з Володимиром Шемаєвим про законопроєкт щодо PSO