20 березня жителі села Новий Іржавець, що в Оржицькій селищній територіальній громаді, провели в останню дорогу свого земляка Анатолія Недосіку. З 3 березня 2026 року він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання в Синельниківському районі Дніпропетровської області. У військовослужбовця залишились батьки, двоє сестер, наречена, рідні та побаратими.
Джерело: Ордицька селищна рада
Анатолій Віталійович Недосіка народився 4 лютого 2002 року в селі Чутівка. Його дитинство минуло в селі Новий Іржавець, до 8 класу навчався в Староіржавецькій школі. Дев’ятий клас закінчив у Чутівській школі, а згодом здобув фах тракториста та водія в Хорольському міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців.
У липні 2020 року Анатолій підписав контракт зі Збройними силами України. Від початку повномасштабного вторгнення він став на захист України та виконував бойові завдання на різних напрямках фронту. 2024-го отримав поранення, але повернувся до служби. За мужність був нагороджений відзнакою Міністра оборони України та медаллю «За поранення».
Служив водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, мав позивий «Бізон».
Анатолія Недосіку пам’ятають щирим, веселим, компанійським чоловіком із сильним характером.
Траурний кортеж проїхав селами Райозеро, Онішки, селищем Оржиця та селами Старий Іржавець і Новий Іржавець. Чин відспівування провели біля будинку матері Анатолія.
Поховали Захисника на кладовищі села Новий Іржавець.
Світла пам’ять воїну!
Матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула
