Колись Володимир Зеленський клявся, що відбирав кандидатів у депутати від «Слуга народу» особисто. Ледь не з лупою, ледь не з детектором брехні.
Щоправда, сьогодні очевидно: перевіряли не на совість і не на інтелект. Максимум — на здатність не ставити зайвих запитань. Або ставити правильні — тим, хто тримає «касу».
Тепер «орли» з президентського гнізда сиплються один за одним. У межах викриття Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозри отримали нардепи Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль. За версіями слідства — не просто хабарі, а цілий букет: від 368-ї до 255-ї і 369-ї статей ККУ. Тобто не «випадкова спокуса», а майже виробничий ланцюжок.
Медіа пишуть про «касове вікно» — місце, де депутати СН отримували тіньові виплати. Ніби парламент — це нічний клуб, де за вхід платять конвертами: 5 тисяч — рядовому «слузі», 10–15 — комітетському «барону». Старі свідчення, ще з часів Артема Ситника, сьогодні звучать як інструкція, а не плітки. Навіть загиблий Антон Поляков встиг сказати вголос те, що тепер підтверджують прослуховування.
Окрема вишенька — історії з втечами, запереченнями і «я нічого не знаю». Хтось нібито виїхав, хтось «не підозрюваний», хтось просто не в курсі, звідки у фракції такі фінансові таланти. А Банкова, як завжди, робить вигляд, що це не її гніздо, і орли якісь не ті.
Парадокс у тому, що «Слуга народу» замислювалась як антикорупційний спецпідрозділ. А стала — підручником з організації тіньової бухгалтерії. І якщо Зеленський і справді відбирав цих людей особисто, то питання вже не до «орлів». Питання — до орнітолога.
