Осінній хронограф: видатні постаті, забута республіка та перша газета Миколаєва

Кінець вересня та перші дні жовтня в різні епохи приносили Миколаєву несподівані повороти — від заснування першої жіночої гімназії та авіаремонтних майстерень на Кульбакиному до проголошення бунтівної республіки в сусідньому селі. Зібрали головні історичні дати, що змінили долю регіону.

Миколаївець, який будував медицину Ізраїлю

28 вересня 1891 року в Миколаєві народився Авигдор Шнеур-Залман — лікар, який став одним із піонерів боротьби з малярією та туберкульозом в Ерец-Ісраель і одним із творців громадської медицини в Ізраїлі.

Він виріс у родині любавицьких хасидів, здобув традиційну освіту, а потім закінчив медичний факультет Дерптського університету. Під час Першої світової війни був військовим лікарем. 1919 року прибув з Одеси до Ерец-Ісраель. Працював у Галілеї, Цфаті, Тверії, Хайфі й Тель-Авіві, долучився до створення Ліги боротьби з туберкульозом та профспілки лікарів.

Літаки ремонтували при школі льотчиків

29 вересня 1939 року в Миколаєві при школі морських льотчиків відкрили авіаційні ремонтні майстерні. З них згодом виросло велике підприємство, пов’язане з історією миколаївської авіації.

Тут ремонтували літаки У-2, Р-5 та інші машини, а також авіаційні двигуни. У липні 1941 року майстерні евакуювали до селища Безенчук у Куйбишевській області. 1944-го вони перебралися до Степанівки на Херсонщині, а 1949 року повернулися до Миколаєва — на Кульбакіне.

Перша жіноча школа стала гімназією

1 жовтня 1863 року в Миколаєві відкрили жіночу школу першого розряду. Згодом вона стала Маріїнською жіночою гімназією — важливим міським осередком жіночої освіти. Тут, зокрема, готували домашніх учительок.

Будівлю гімназії спроєктував міський архітектор Євген Штукенберг. У навчальному закладі була власна бібліотека, а сама гімназія стала важливою частиною освітньої історії Миколаєва.

Газета, яка починалася з оголошень

1 жовтня 1882 року вийшов перший номер «Николаевского листка объявлений». Його видавав інженер Василь Даценко, майбутній міський голова. Редакція містилася на розі Соборної та Спаської, друкували газету в типографії Митрофана Рюміна.

На сторінках були не лише оголошення, а й новини міста, матеріали про торгівлю, суди, театр і музику, листи читачів. Номер коштував п’ять копійок, річна передплата з пересиланням — п’ять карбованців. У 1884 році газета стала «Николаевским листком», а згодом — «Южанином», пізніше отримавши назву «Южная Россия».

Губернський центр на кілька місяців

8 жовтня 1802 року Миколаїв став центром Миколаївської губернії. Але вже 15 травня 1803-го губернське правління перевели до Херсона, а в серпні губернію перейменували на Херсонську.

Отже, період губернського статусу Миколаєва виявився зовсім коротким — місто втратило цей статус ще до завершення наступного року.

У Висунську була своя республіка

2 жовтня 1919 року у Висунську — нині селі Баштанського району — та навколишніх селах проголосили Висунську радянську республіку. Вона виникла під час селянських повстань, що охопили південь України.

Проіснувала республіка менше місяця. Після наступу військ генерала Денікіна повстання придушили. Так Висунськ на короткий час став центром власної республіки — події, яка сьогодні майже не згадується за межами краєзнавчих досліджень.

Ім’я осеред зірок

4 жовтня 1840 року в Миколаєві народився Віктор Карлович Кнорре — астроном із незвичайною родинною історією. Його батько Карл Фрідріх і дід Ернст Фрідріх теж були астрономами. Сам Віктор працював у Миколаєві, Пулкові та Берліні, вивчав зорі, комети й невеликі небесні тіла.

Він відкрив чотири такі тіла — Корониду, Енону, Гіпатію та Пентесілею. Крім того, Кнорре створював прилади для спостережень за небом. А згодом його власне ім’я опинилося серед зірок: один із небесних об’єктів отримав назву Кнорре. І це особливо цікаво, адже вона нагадує одразу про три покоління родини, присвячені астрономії.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.