Остання спроба — світовий рекорд: як українець Павло Шаблій увійшов до трійки найсильніших параатлетів світу

Остання спроба. Кілька секунд напруженого очікування, погляд на табло — і результат, заради якого він працював роками. На Гран-прі Світової серії з параатлетики 2026 року в Тунісі 36-річний Павло Шаблій офіційно встановив світовий рекорд у метанні диска. Те, що два роки тому залишилося лише неофіційним досягненням, цього разу увійшло в історію світової параатлетики. А вже за кілька днів українець знову піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу, здобувши золоту медаль у метанні булави та увійшовши до трійки найсильніших спортсменів світу у своєму класі.

Для Павла цей рекорд став не лише спортивним досягненням, а підтвердженням того, що роки наполегливої праці, сотні тренувань і віра в себе здатні привести до найвищого результату.

«Я вірив у цей результат, бо вже встановлював його на чемпіонаті України, але тоді його не підтвердили. У Тунісі я зробив це на останній спробі. Відчув спокій і радість — зміг довести собі й іншим, що це офіційно», — розповідає Павло Шаблій «Львівській мануфактурі новин».

Та шлях до цієї історичної миті розпочався задовго до міжнародних змагань. Попри травму шийного відділу хребта він веде активний спосіб життя та вже кілька років професійно займається параатлетикою.

Любов до спорту супроводжувала його ще з дитинства. Він займався футболом, вільною та класичною боротьбою, легкою атлетикою, баскетболом. Саме це захоплення згодом привело його у сектор для метань.

«Мій друг Святослав Олійник тренувався у тренера Івана Салука — у штовханні ядра, метанні списа і диска. Поспілкувавшись із ним, я також захотів спробувати себе в параатлетиці і у 2019 році приїхав на своє перше тренування», — пригадує спортсмен.

Спочатку він ставився до занять як до хобі. Але вже за рік результати почали стрімко покращуватися, і Павло зрозумів, що може досягти значно більшого.

У червні 2021 року він пройшов спортивну класифікацію у Бахмуті під час чемпіонату України. Це були його перші офіційні змагання, які одразу принесли дві золоті медалі.

Після цього Павло поставив перед собою нову ціль — потрапити до складу національної збірної України. Попереду були роки щоденної роботи, численні призові місця та виконання нормативу майстра спорту України.

Особливим став 2024 рік. На чемпіонаті України в Луцьку спортсмен встановив результат, який перевищував світовий рекорд у метанні диска. Проте офіційно його не зарахували через відсутність сертифікованого стадіону та суддів міжнародної категорії.

«Тоді я поставив собі за мету потрапити на міжнародні змагання і знову побити цей рекорд, щоб його вже офіційно зафіксували», — говорить Павло.

Ця мета здійснилася вже цього року. Із 16 до 19 червня у Тунісі проходив міжнародний турнір з паралегкої атлетики, який зібрав 484 спортсменів із 58 країн світу. Україну представляли 23 параатлети. Саме там Павло вперше виступив на міжнародній арені у складі національної збірної.

У перший день змагань він на останній спробі встановив офіційний світовий рекорд у метанні диска.

А вже на третій день турніру, у день народження свого тренера, спортсмен знову виконав вирішальну останню спробу, яка принесла йому золоту медаль у метанні булави. Завдяки цьому результату Павло увійшов до трійки найсильніших спортсменів світу у своєму класі.

Підготовка до міжнародного старту тривала кілька місяців. Через війну тренувальні збори українська команда проводила в Угорщині, після чого ненадовго повернулася додому, а звідти вирушила до Тунісу.

Щоденні тренування складалися не лише з відпрацювання техніки метання. Значну увагу приділяли силовій підготовці, кардіонавантаженням, режиму харчування та повноцінному відновленню.

«На тренуваннях найважче фізично — щоб мати результат, потрібно викладатися на 100%, а іноді й на 200%. На змаганнях складніше психологічно», — зізнається спортсмен.

За його словами, жодна перемога не була б можливою без людей, які підтримували його протягом усього спортивного шляху.

«Особливо я хочу подякувати своєму тренеру Івану Салуку, який усі ці роки вірив у мене. Мої результати не так швидко зростали, як хотілося б, але ми пройшли цей шлях разом і в нас усе вийшло. Також я вдячний своїй коханій дружині, батькам і друзям, які вірили в мене і не давали опускати руки», — каже Павло.

Світовий рекорд Павло сприймає не лише як особисте досягнення, а як доказ того, що наполегливість і характер здатні привести до омріяної мети.

«Для мене цей рекорд — це прояв характеру й наполегливості. До нього йдеш маленькими кроками, а в кінці важка праця винагороджується. І це ще одна можливість прославляти Україну», — говорить спортсмен.

Попереду на Павла Шаблія чекає новий виклик — чемпіонат світу, який наступного року відбудеться в Узбекистані. А головною мрією залишається виступ на Паралімпійських іграх у Лос-Анджелесі та боротьба за найвищу нагороду.

Після офіційного світового рекорду спортсмен не приховує: це лише ще один крок до головної мети, яку він продовжує впевнено наближати — паралімпійського золота.