Пальми створювали курортний шарм Львова. Коли і де можна було прогулятися екзотичними алеями

Наприкінці XIX — на початку XX століття (за часів Австро-Угорщини та Польщі) у Львові була популярна практика виносити екзотичні рослини з оранжерей у відкритий ґрунт чи у великих діжках на центральні вулиці, пише DailyLviv.com.

На проспект Свободи (пасаж Міколяша, біля Оперного театру) великі пальми в діжках щовесни виставляли вздовж розкішних кав'ярень, літніх майданчиків та паркових алей. Це створювало особливий «курортний» шарм європейського міста.

На зимовий період їх знову повертали до теплиць та міських оранжерей, щоб захистити від галицьких морозів.

Найвідоміша пальма Львова — це екземпляр вашингтонії нитконосної (Washingtonia filifera), яка росте в оранжереї Ботанічного саду Львівського національного університету ім. Івана Франка (на вул. Кирила и Мефодія).

Цю пальму привезли до Львова ще на початку XX століття (за різними даними, понад 100 років тому).

Вона виросла настільки високою (понад 15-18 метрів), що для неї довелося спеціально надбудовувати дах оранжереї, аби рослина не впиралася в скло. Вона вважається однією з найстаріших і найвищих оранжерейних пальм у Східній Європі.

Тож хоч львівський клімат і не дозволяє пальмам зимувати просто неба, у теплий сезон вони століттями прикрашали міський простір.

У Стрийському парку також висаджували пальми і це була одна з найяскравіших паркових традицій Львова.

Під час підготовки до знаменитої Галицької крайової виставки 1894 року Стрийський парк зазнав масштабної реконструкції за проєктом видатного садово-паркового архітектора Арнольда Рерінга. У центральній частині парку, біля фонтанів, партерів та головних алей, у теплу пору року регулярно виставляли пальми та інші тропічні рослини у великих дерев'яних діжках. Вони створювали ефект екзотичного саду просто неба для прогулянок львів'ян та гостей міста.

Щоб екзотичні рослини не гинули взимку, у Стрийському парку збудували спеціальну оранжерею (теплицю).

Пізньої осені всі пальми, фікуси та цитрусові дерева акуратно перевозили з алей до оранжереї, де підтримували необхідну температуру. Навесні, коли минали загрози заморозків, їх знову повертали на алеї парку. Ця оранжерея функціонувала упродовж усього ХХ століття. У радянські часи та пізніше в ній вирощували й зберігали екзотичні культури для озеленення міста.

У відкритий ґрунт на постійній основі (упродовж усього року) пальми у Стрийському парку не висаджували через промерзання ґрунту взимку, проте діжкове озеленення було невіддільною частиною його обличчя.