Пам'ятник Леніну, який вивезли з Ковалівського парку у Кропивницькому понад 12 років тому, так і не розшукали: що відомо

"Це була моя мрія – скинути Леніна": спогади Віктора Тріщенка

– – так згадує події 22 лютого 2014 року Віктор Тріщенко.

Чоловік – учасник Революції Гідності, їздив на Євромайдан у Київ у грудні 2013-го, також брав активну участь у мітингах, які відбувалися на центральній площі у Кропивницькому у 2013-му і 2014-му роках.

Каже, після дзвінка Романа взяв стометровий трос і вони разом поїхали у Ковалівський парк. Туди покликали чоловіків з площі Героїв Майдану які принесли з собою тримачі для лопат.

Чоловік припускає, що скульптуру забрали працівники котрогось із комунальних підприємств міста. Розповів, що не з'ясовував подробиці того, хто саме і куди вивіз пам'ятник, бо найважливішим для нього було прибрати скульптуру з постаменту. Після цього, каже, цікавився, де пам'ятник, але так і не дізнався, де той може перебувати.

Куди вивезли пам'ятник Леніну 

Ще одна учасниця Євромайдану в Кропивницькому Тетяна Бородіна пригадує, що Роман Бойко під час декомунізації пам'ятника Леніну отримав травму руки, коли взявся за трос. Жінки не було у Ковалівському парку того дня, а наступного, згадує, мала з Романом розмову:

Саме Тетяна Бородіна через два роки після того, як з парку зникла скульптура Леніна, написала у соцмережах допис, в якому закликала його знайти. Це було у лютому 2016-го року. А у квітні тодішній міський голова Андрій Райкович на одній з апаратних нарад підняв питання пошуку пам'ятника. 

– зазначив тоді Андрій Райкович.

(фрагмент статті від 19 квітня 2016 року):

...Поваленого Леніна за допомогою автокрану поклали на вантажівку і вивезли у невідомому напрямку. Активісти, які спостерігали за цим процесом, називають прізвище того, хто начебто забрав пам’ятник собі. , – розповідає громадська активістка Тетяна Бородіна. Володимир Горбатенко – це екс-кіровоградський депутат,  член комуністичної партії. Саме на очолюване ним автотранспортне підприємство мали відвезти скульптуру Леніна. …Сам Володимир Горбатенко телефоном розповів, що до переховування чи крадіжки не причетний, і пам’ятника на його підприємстві немає.  – зазначив Горбатенко.

Тоді правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 185 Кримінального кодексу за фактом крадіжки.

– так коментував справу тодішній начальник Кіровоградського відділу поліції Ігор Пайлик.

Кропивницький громадський активіст, волонтер і партнер проєкту "Деколонізація. Україна" Дмитро Завражний у коментарі журналістцівидання розповів, що не бачив, як пам'ятник прибирали з постаменту, встиг побачити вже повалену скульптуру і вм’ятину на асфальті на місці її падіння.

– розповів Дмитро.

Де пам’ятник, не знають ні поліція, ні посадовці

Ми з'ясували, що кримінальне провадження відкрили у березні 2016-го, за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України – "Таємне викрадення чужого майна". У судовому реєстрі є лише одна ухвала щодо цього провадження. У документі йдеться, що його відкрили після звернення міського голови

З ухвали відомо, що під час дoсудoвoгo рoзслідування дoпитали двох людей, які розповіли, щo пам'ятник перевезли з Кoвалівськoгo парку на територію приватного підприємства "Кірoвoград Автo Тур", а директор

– також йдеться в ухвалі.

На основі зібраних даних слідчий клопотав у суді щодо дозволу провести на підприємстві обшук. Суддя надав такий дозвіл.

– таку відповідь надав перший заступник начальника управління поліції Валентин Кожухівський у відповідь на наш інформаційний запит.

Це провадження закрили у липні 2020 року. Окрім цього, 22 лютого 2014 року правоохоронці відкрили ще одне кримінальне провадження, за фактом хуліганства, вчиненого групою осіб у Ковалівському парку. Провадження закрили того ж дня.

На інформаційний запит редакції начальник управління житлово-комунального господарства Віктор Кухаренко повідомив, що, на роботи з демонтажу гроші з міського бюджету не виділяли, а скульптура не перебувала на балансі жодного з комунальних підприємств, які підпорядковуються управлінню ЖКГ.

– додав Кухаренко.

Хоча ми надсилали запит у міську раду, а не лише в управління ЖКГ, яке є одним з майже двох десятків структурних підрозділів міської ради, відповідь нам надіслали саме звідти. Як пояснив начальник пресслужби Сергій Якунін, це тому, що парк Ковалівський, у якому був пам'ятник Леніну, перебуває на балансі комунального підприємства "Благоустрій", яке, в свою чергу, підпорядковується управлінню ЖКГ. Цю інформацію нам підтвердили в управлінні культури, зазначивши, що скульптура Леніну ніколи не перебувала на балансі і їхнього управління. Так само не знають, хто був балансоутримувачем зниклого пам'ятника і куди він зник, у департаменті містобудування міської ради. Аналогічну відповідь ми отримали в Кіровоградській обласній військовій адміністрації. А в Кіровоградській облраді сказали, що це питання не в їхній компетенції й скерували наш запит у ОВА. Замкнуте коло.

Мільйон – за "Леніна"

За підрахунками журналістів у 2016 році, орієнтовна вартість бронзового пам'ятника Леніну могла становити 245 тисяч гривень. Тоді ціна за кілограм брухту бронзи коливалася в межах 64-75 гривень.

За нинішніми цінами вартість постаменту сягає майже мільйона гривень. На онлайн-майданчиках зі скупки брухту бронзи кілограм цього металу коштує в середньому 280 гривень.

Що кажуть на підприємстві, куди нібито привезли пам'ятник

Ми знайшли підприємство, куди у 2014 році нібито привезли пам'ятник Леніну після демонтажу. Як ми уже писали вище, це транспортне приватне підприємство "Кіровоград Авто Тур". Володимир Горбатенко керував ним з 2011 по 2018 роки. Заснував компанію у 2008 році чоловік на ім'я Олександр Горбатенко. На зміну Володимиру Горбатенку прийшов новий керівник – Валерій Кущенко, який зареєстрований у селищі Олександрівка на Кіровоградщині. А у 2020-му році власницею підприємства стала Людмила Тищенко, зареєстрована у Києві. Така інформація відображена на аналітичній платформі Youcontrol.

Усі ці роки підприємство базується на Кущівці. І, як з'ясувала журналістка, потрапити на нього непросто. Будівля з двох сторін огороджена високим парканом, на обох секціях є двері з кодовими замками. Коли журналістка постукала, люди не вийшли, натомість вибігла зграя собак, яка зчинила гавкіт. Але на нього ті, хто був на території підприємства, не відреагували. 10 хвилин очікувань нічого не дали. Тоді журналістка почала стукати у всі вікна, до яких був відкритий доступ й, зрештою, з останнього вікна визирнув чоловік. Він представився довіреною особою директора, але відмовився назвати ім'я, прізвище й офіційну посаду. За його словами, на той момент ні керівника, ні заступника на місці не було. Втім, він провів журналістку на територію підприємства. Поки йшли, розмовляли про суть візиту: що тут знають про зниклий пам'ятник і чи бачив його хтось із працівників. Чоловік розповів, що працює тут з 2018-го року, тому не був свідком подій, які могли відбуватися тут у зв'язку з пошуком скульптури. Але припустив:

Він провів журналістку до робітника Дмитра Карпова, який працює на підприємстві з 2014 року. Але під час розмови з'ясувалось, що чоловік влаштувався у компанію в кінці 2014-го року, а події зі скульптурою відбулися на початку року – у лютому. Щодо обшуків, які поліція проводила у 2016-му, чоловік відповів, що тоді його не було на роботі.

Насамкінець чоловік, який відмовився представитись, додав:

"Поліція перевірила тоді все: я не знаю, де пам'ятник": що розповів Володимир Горбатенко

Як 10 років тому, так і зараз Володимир Горбатенко каже,У розмові підтвердив, що спершу скульптуру хотіли перевезти на очолюване ним на той час підприємство "Кіровоград Авто Тур", але його туди не довезли. За словами чоловіка, автівку і кран для транспортування скульптури надало інше підприємство, не його.

розповів чоловік.

Також він підтвердив, що співробітники поліції проводили на підприємстві обшук.

Коли пам’ятник Леніну перестав бути об’єктом культурної спадщини

Історія встановлення кіровоградського пам’ятника Леніну – унікальна. Це була перша бронзова скульптура в СРСР, яку встановили після смерті Володимира Леніна. Про це у книзі "Зроблено в Єлисаветграді" пише журналіст і краєзнавець Володимир Поліщук.

Наприкінці вересня 1925 року бронзову фігуру заввишки 2,6 метра доставили на спеціальній залізничній платформі. Чотириметровий п'єдестал з граніту виготовили майстри Капустянського кар'єру. 7 листопада 1925 року у центрі площі пам'ятник урочисто відкрили.

Під час нацистської окупації Кіровограда монумент знищили. Але вже у травні 1944 року фігуру тимчасово відновили у гіпсі, а потім, у 1947 році, в бронзі.

Володимир Поліщук також пише, що пам'ятник встановлювали і втретє – у 1967 році. Такі свідчення йому надав ветеран органів внутрішніх справ Василь Стояновський, який на той час працював заступником начальника Кіровоградського міського відділу міліції. З його слів, того року в Кіровоград потягом привезли пам’ятник Леніну. Із залізничної станції його доставили автомобілем у парк. Пам’ятник був у дерев’яному ящику, набитому стружкою, щоб не зіпсувався при транспортуванні. Автокран зняв ящик з платформи вантажного автомобіля і поклав на асфальт у центрі парку. Саме Стояновському доручили організувати охорону ящика, поки не встановлять пам’ятник. Щоночі його охороняли міліціонери, але одного разу пішли додому на кілька годин, мовляв, ящик ніхто не вкраде. Але сталося інше – пожежа.

– йдеться у книзі.

Пам’ятник відмили, пофарбували і встановили на п’єдестал.

До 2016 року пам’ятник Леніну був у переліку об'єктів культурної спадщини як пам’ятка монументального мистецтва. За інформацією департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, відповідно до наказу Мінкультури України від 4 квітня 2016 року пам’ятник Леніну зняли з державного обліку об’єктів культурної спадщини.

Як просувається процес декомунізації у Кропивницькому

Процес декомунізації і дерусифікації у Кропивницькому ще триває. Поряд з тим, що у місті перейменували усі вулиці, позбувшись назв, пов'язаних з Росією і СРСР, лишаються об'єкти, які підлягають декомунізації та очищенню від маркерів російської імперської політики. 

Нині на території Кропивницької міської територіальної громади обліковують 652 об’єкти культурної спадщини, які перебувають на державному обліку або занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за різними видами, типами та формами власності. Про це виданню повідомили у відповідь на інформаційний запит в управлінні ЖКГ Кропивницької міської ради.

Із цієї кількості об'єктів 94 опрацьовують у відповідних структурних підрозділах Міністерства культури України з метою підготовки проєкту нормативно-правового акта про визнання частини з них такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У міськраді наголошують, що демонтувати, переміщувати чи змінювати статус об’єктів культурної спадщини, які підлягають декомунізації та очищенню від маркерів російської імперської політики, не можуть, поки таке рішення не ухвалить уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Постамент у Ковалівському парку наразі – порожній. Після того, як звідти прибрали пам’ятник Леніну, на стелі розмістили світлини військових 3 окремого полку спецпризначення імені Святослава Хороброго, які загинули під час АТО. Торік Ковалівський парк розглядали як одну з локацій для встановлення Алеї пам'яті загиблих захисників і захисниць України. Але у підсумку місцем для Алеї обрали Студентський бульвар.