Пам’яті пластуна й артилериста Тараса-Тимофія Гаврилишина (позивний «Гаррі»)
До війська він був відомим інструктором морського пластування і ходив під вітрилами на козацькій чайці «Спас» по Дніпру та Чорним морем аж до Стамбула.
Долучившись до Збройних Сил, став солдатом 45-ї окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського і приніс побратимам те, чим жив чверть століття у пластовому русі — дух єднання з друзями, вміння згуртувати колектив для виконання найважчих завдань та вміння читати карту й орієнтуватися на місцевості.
1 листопада 2022 року Захисник загинув під час ворожого обстрілу поблизу села Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області. До визволення Херсона він не дожив лічені дні.
Тарас-Тимофій Гаврилишин народився 20 квітня 1985 року у Львові. Навчався в гімназії «Євшан», а 2010 року із відзнакою закінчив кафедру геоморфології і палеогеографії географічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Навчання перед тим перервала служба в армії, після якої чоловік повернувся до університету, щоб завершити здобуття освіти.
Тривалий час Тарас-Тимофій працював у туристичній галузі — прокладав і маркував гірські маршрути в Карпатах, водив групи як гід-провідник, будував на замовлення човни різних типів. Однак головним його покликанням був пластовий рух, до якого він прийшов підлітком і присвятив йому все своє життя.
До «Пласту» Тарас-Тимофій вступив підлітком у 1997 році — спершу до юнацького куреня імені Павла Полуботка, згодом до 25-го куреня Укладу Старший Пластунів «Чорноморці» імені Святого Миколая. Був комендантом десятків крайових таборів й одним із головних інструкторів морського пластування.
Навчав памолодь вітрильництва, картографії, навігації й астрономії, під час вишкільних походів ходив під вітрилами на чайці «Спас» у складі козацької залоги Дніпром і Чорним морем аж до Стамбула. За плідне багаторічне пропагування українського мореплавства нагороджений пам’ятною медаллю «100-річчя прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України».
У перші дні широкомасштабного вторгнення Тарас-Тимофій Гаврилишин разом із побратимами-чорноморцями добровольцем зголосився до лав Сил оборони України. Спочатку проводив навчання для окремих підрозділів, потім проходив службу в 45-й окремій артилерійській бригаді імені генерала Мирона Тарнавського.
У складі бригади брав участь у важких боях під час визволення правобережжя Херсонщини восени 2022 року. В підрозділі отримав позивний «Гаррі», який долучив до попередні пластових псевдо «ТТ» і «Сивий» та чорноморського «Айсберг».
«Як був сформований наш артилерійський дивізіон, ми отримали завдання навчити всіх картографії — те, що чудово знав наш «ТТ». Коли ми рухались деокупованою Херсонщиною, Тарас мав завдання провести наш підрозділ по картах замінувань без втрат. І він із цим впорався бездоганно», — згадував його побратим та однокурінник Тарас Садовий.
У війську Тарас-Тимофій робив насамперед те, що знав і вмів найкраще — навчав побратимів картографії й орієнтуванню на місцевості.
Як досвідчений наставник він завжди носив записничок, в якому занотовував помилки й недогляди бійців, щоб увечері все з ними обговорити і виправити.
Побратими пригадували, що «Гаррі» мав загострене почуття справедливості та завжди заступався за інших, якщо вважав, що до них невиправдано доскіпаються.
Тарас Гаврилишин загинув 1 листопада 2022 року під час обстрілу поблизу села Новоолександрівка Бериславського району на Херсонщині. 9 листопада Львів прощався з ним у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, далі була міська церемонія на площі Ринок.
Поховали Воїна на Марсовому полі Личаківського цвинтаря — з пластовими церемоніалами й курінними прапорами; за морським звичаєм могилу окропили водою з Чорного моря. У Захисника залишилися мати й сестра.
Посмертно Головна Пластова Булава відзначила Тараса-Тимофія Гаврилишина Пластовим Залізним Хрестом. Пластуни куренів «Чорноморці» та «Чорноморські хвилі» виконали його останню волю — 25 листопада 2023 року на горі Парашка в Сколівських Бескидах відкрили доступний для всіх гірський «Прихисток ТТ».
Організатори вирішили закласти у прихисток Тарасову любов до мореплавства та поєднали її з горами, тож присвятили меморіальну локацію дослідженню зоряного неба, за яким орієнтувалися мореплавці під час довгих плавань. Щоб надати туристам змогу розглядати нічні небесні світила, придбали телескоп.
Пам’ять про Тараса живе у спогадах його друзів по куреню, побратимів, а також численних юних пластунів, яких Тарас особисто вчив тому, що любив найбільше, — орієнтуванню в горах і мореплавству. 1 вересня 2024 року ім’я Тараса-Тимофія Гаврилишина з’явилося на Пантеоні Слави Героїв-географів у Львівському університеті.
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Кореспондент АрміяInform
Обговорити статтю:
Gemini
ChatGPT
Claude
хвилина мовчання
Володимир Зеленський змінив склад РНБО Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України.
107 окреме авіаційне крило отримало почесну відзнаку «За мужність та відвагу» Президент України Володимир Зеленський нагородив 107 окреме авіаційне крило Повітряних Сил ЗСУ почесною відзнакою «За мужність та відвагу».
Уночі росія випустила по Україні три ракети й понад 150 БПЛА У ніч на 29 вересня противник атакував трьома ракетами та 152 ударними БПЛА типу Shahed, з яких 82 — реактивні, «Гербера» і дронами-імітаторами.
Понад 200 боєзіткнень за добу: у Генштабі ЗСУ повідомили про ситуацію на фронті Загалом протягом минулої доби зафіксовано 213 бойових зіткнень.
Источник: Армія INFORM
Поделиться