$ 45.54USD
€ 50.95EUR


Партія проросійського Додіка перемагає на виборах у сербській автономії в складі Боснії і Герцеговини

Партія проросійського Додіка перемагає на виборах у сербській автономії в складі Боснії і Герцеговини

На виборах у Боснії і Герцеговині в Республіці Сербській, за попередніми підрахунками, переміг "Союз незалежних соціал-демократів" проросійського політика Мілорада Додіка, водночас у Федерації Боснії і Герцеговини три з чотирьох партій, які, попередньо, отримали найбільше голосів – займають чітку проукраїнську позицію.

Джерело: Klix.ba

Деталі: Згідно з 89,45% підрахованих голосів, як повідомляє Klix.ba, на виборах до парламенту Федерації Боснії і Герцеговини (політичного утворення під контролем боснійців і хорватів), перемагає "Партія демократичної дії" (SDA), отримавши 30,63%, тобто більше 212 000 голосів.

Друге місце посідає "Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини" (SDP) з 15,27%, за яку проголосували понад 105 000 виборців, а третє – коаліція, об'єднана навколо "Хорватської демократичної співдружності Боснії і Герцеговини" (HDZ) з 13,89%, що становить більше 96 000 голосів. На четвертому місці з 8,97%, тобто понад 62 000 голосів, опинилася "Партія за Боснію і Герцеговину" (SBIG).

Водночас на виборах до парламенту Республіки Сербської (другого політичного утоврення в Боснії, у якому домінують етнічні серби), за інформацією Klix.ba, перемагає "Союз незалежних соціал-демократів" (SNSD). Наразі партія здобула вже 34 мандати, згідно з підрахованими голосами.

На другому місці опинилася партія "Покрет Сигурна Српска" (PSS) з 12 мандатами, а на третьому – "Сербська демократична партія" (SDS) з 11 мандатами. А "Коаліція за державу", яка складається з пробоснійських партій Федерації Боснії і Герцеговини, згідно з прогнозом, отримує два місця в парламенті Республіки Сербської.

Загалом, Боснія, як розповідала "Європейська правда", страждає від напруженості між націоналістичними партіями, що представляють переважно мусульманських босняків (котрі становлять близько половини населення), православних сербів (які становлять десь третину населення), та меншість католицьких хорватів (частка яких – близько 15% населення).

Крім того, в країні існує складна система державних інститутів, створених у рамках мирної угоди 1995 року, укладеної за посередництва США для врегулювання міжетнічних суперечностей.

Тому зараз Боснія розділена на два політичні утворення: Федерацію Боснії та Герцеговини, з більшістю мусульманського населення та зі слабким центральним урядом, роботу якого контролює міжнародний посланець, а також – Республіку Сербську, в якій домінують етнічні серби.

Передвиборчі білборди із зображенням Мілорада Додіка. Фото: "Радіо Свобода"
Передвиборчі білборди із зображенням Мілорада Додіка. Фото: "Радіо Свобода"

Ще напередодні виборів перемогу в Республіці Сербській пророкували "Союзу незалежних соціал-демократів", партії колишнього президента Республіки та переконаного проросійського політика Мілорада Додіка.

Політик перебував у центрі уваги передвиборчої гонки перебував, навіть попри відсутність його імені у бюлетені через позбавлення права обіймати державні посади. Під час передвиборчої кампанії Додік розпалював суперечки, які викликали побоювання щодо відновлення нестабільності в країні.

Зокрема, на заключному мітингу своєї партії перед виборами, де також був присутній посол Росії в Боснії і Герцеговині Ігор Халабуков, Додік заявив прихильникам, що Боснія "мертва" і що "це неможлива країна, у ній немає жодного сенсу".

Партії, які, попередньо, посіли друге і третє місця на виборах до парламенту Республіки Сербської, не позиціонують себе як відверто проросійські партіі, однак підтримують нейтралітет Боснії в питаннях російсько-української війни.

Будівля мерії Сараєва, столиці Боснії і Герцеговини, підсвічена кольорами українського прапора 24 лютого 2022 року. Фото: ELVIS BARUKCIC / AFP / Getty Images
Будівля мерії Сараєва, столиці Боснії і Герцеговини, підсвічена кольорами українського прапора 24 лютого 2022 року. Фото: ELVIS BARUKCIC / AFP / Getty Images

Натомість і правоцентристська SDA, і лівоцентристська SDP, і центристська SBIG, які, за попередніми результатами, перемагають у Федерації Боснії і Герцеговини, мають чітку проукраїнську та прозахідну позицію, а також виступали із засудженням російської агресії проти України.

HDZ, яка найімовірніше посяде третє місце на виборах у Федерації, офіційно має подібну позицію до двох попередніх партій, однак фактично інколи приймає компромісні рішення, наприклад утримуючись під час голосування за антиросійські санкції чи вступаючи в союз з політислою Додіка.

Передісторія:

  • 4 жовтня у Боснії і Герцеговині відбулися загальні вибори, на яких зафіксували масове падіння явки виборців.
  • Близько 3,4 мільйона людей обирали трьох членів багатонаціональної президентської ради країни, депутатів національного парламенту, а також керівників інститутів двох політичних суб'єктів країни.