$ 45.54USD
€ 50.95EUR


Паспорт доводиться чекати місяцями: чому українцям за кордоном затримують документи

Паспорт доводиться чекати місяцями: чому українцям за кордоном затримують документи

Оформлення паспорта через закордонні філії ДП «Документ» відбувається за окремими правилами і строками, які суттєво відрізняються від стандартної процедури всередині країни. Навіть коли бланк уже надрукували і привезли до сервісного центру в Польщі, Чехії, Німеччині, Іспанії, Італії, Словаччині чи Туреччині, чоловікам віком від 18 до 60 років можуть відмовити у видачі через вимогу повторної електронної перевірки військово-облікових даних.

Як пише «Судово-юридична газета» (SUD.UA), отримуючи документи за кордоном, варто чітко розмежовувати дві речі: цілком законний тримісячний термін очікування для всіх заявників за межами України та подвійну перевірку військово-облікового документа (ВОД) конкретно для військовозобов'язаних чоловіків.

Чому за кордоном паспорт роблять до 3 місяців: що каже закон

Якщо в Україні паспорт зазвичай оформлюють за 20 робочих днів (або за 7 днів у терміновому режимі), то для заяв, поданих за кордоном, закон встановлює значно довшу верхню межу – до трьох місяців.

Ця норма прописана в Законі України № 3709-IX, який вніс зміни до профільного закону про демографічний реєстр. Зокрема, частина 6 статті 21 (стосується внутрішніх ID-карток) та частина 12 статті 22 (стосується закордонних паспортів) прямо вказують: якщо заяву-анкету оформлюють за межами держави, термін видачі документа може сягати трьох місяців. На рівні урядових рішень ці правила деталізували постановою Кабміну від 24 грудня 2025 року № 1709 в оновлених порядках оформлення документів № 152 та № 302.

На практиці ці три місяці йдуть на чотири послідовні етапи:

  • приймання документів та формування електронної заяви-анкети працівником закордонної філії ДП «Документ»;

  • пересилання даних через захищені системи до профільних відомств в Україні, які проводять перевірку та ідентифікацію особи;

  • передача затверджених даних на поліграфкомбінат «Україна», де безпосередньо друкують (персоналізують) сам паспорт;

  • міжнародна логістика – фізичне доставлення готового документа з України до закордонного центру.

Тому з юридичного погляду очікування паспорта за кордоном до 90 днів не є порушенням чи штучним затягуванням – це цілком вкладається у встановлений законом коридор.

Подвійна перевірка через систему «Трембіта»: чому готовий документ можуть не віддати

Для чоловіків віком від 18 до 60 років головна процедурна перепона може з'явитися вже на фініші, коли паспорт фізично лежить у закордонному офісі, а на сайті відстеження світиться статус про готовність до видачі.

За порядками № 152 та № 302 (у редакції урядової постанови № 1709), чоловіки призовного віку проходять обов'язкову електронну перевірку наявності та дійсності військово-облікового документа. Згідно з пунктом 78-4 Порядку № 152, інспектор закордонного центру не вимагає паперовий військовий квиток, а робить електронний запит до державних баз через систему «Трембіта».

Головний нюанс у тому, що таку перевірку проводять двічі:

  1. Перший раз – у день подачі документів на оформлення паспорта.

  2. Другий раз – безпосередньо в момент видачі вже готового паспорта на руки.

Якщо під час цієї повторної перевірки на видачі з'ясується, що в реєстрі військовозобов'язаних немає запису про людину або система видасть інформацію про недійсність її ВОД, працівник ДП «Документ» просто не має права віддати паспорт.

Водночас, як пояснюють у SUD.UA, сам надрукований документ при цьому не знищують і не анулюють. Його пакують і відправляють назад в Україну – на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС). Тобто, якщо чоловік не пройшов другу електронну перевірку за кордоном, забрати свій уже оплачений і готовий паспорт за нинішніми правилами він зможе виключно на території України.

Дані Омбудсмана, позиція ДП «Документ» і білі плями у статистиці

Проблема з доступом українців за кордоном до паспортних послуг раніше вже потрапляла до щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця за підсумками 2024 року (розділ «Українці за кордоном»). Тоді в Секретаріаті Омбудсмана розглядали понад 150 скарг від громадян щодо порушення їхніх прав на отримання паспортів та зриву термінів доставки. За загальними підрахунками відомства, на той момент проблема могла зачепити понад 65 тисяч чоловіків, серед яких були й люди з інвалідністю I–II груп та інвалідністю з дитинства. Проте юристи наголошують, що кейси 2024 року (коли люди подавали заявки ще за старими правилами) варто відділяти від нинішньої ситуації, яка вже повністю врегульована новим законодавством.

Саме ж ДП «Документ» 10 червня 2026 року випустило офіційну заяву, в якій заперечило чутки із соцмереж про масові затримки і запевнило, що оформлює та видає паспорти чітко у визначені законом терміни. Хоча на самій сторінці перевірки статусу документа на сайті підприємства досі висить попередження: на час дії воєнного стану можливі затримки з оформленням.

Наразі у відкритому доступі немає точної статистики за 2025–2026 роки про те, скільки саме надрукованих і доставлених за кордон паспортів так і не видали чоловікам через другу перевірку в реєстрі, як і немає цифр щодо реального середнього часу очікування у закордонних філіях. Редакція «Судово-юридичної газети» вже надіслала відповідні інформаційні запити до ДП «Документ» та Державної міграційної служби.

Що робити, якщо готовий паспорт відмовляються видавати

Якщо в закордонному сервісному центрі вам не віддають уже готовий паспорт, фахівці SUD.UA радять діяти за таким алгоритмом:

  • домогтися чіткого формулювання юридичної причини відмови і не обмежуватися лише усними поясненнями працівника у віконці;

  • якщо проблема криється у військовому обліку – перевірити актуальність своїх даних у державному реєстрі та подивитися поточний статус електронного військово-облікового документа;

  • якщо ви переконані, що ваші права порушують безпідставно, ви маєте повне право подати офіційну скаргу або запит до Державної міграційної служби, керівництва ДП «Документ», Уповноваженого ВР з прав людини або ж оскаржити відмову чи бездіяльність органів через суд.