Пацієнтка померла після пластичної операції на носі: замість в’язниці анестезіологу присудили виплатити 363 тисячі грн компенсації

Приморський районний суд міста Одеси визнав лікаря-анестезіолога приватного медичного центру винним у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнтки. Водночас суд звільнив його від покарання через закінчення строків давності. Із лікаря також стягнули 363 981,65 грн на відшкодування майнової шкоди та понад 21 тис. грн судових витрат на проведення експертиз.

Обставини справи

Лікар-анестезіолог із вищою медичною освітою працював у приватному підприємстві, яке згодом змінило назву на «Медичний центр пластичної естетичної хірургії та косметології “Моцарт”».

Відповідно до посадової інструкції, до його обов’язків належали обґрунтування вибору виду анестезії, аналіз результатів обстежень, забезпечення проведення наркозу, контроль стану пацієнта, володіння методиками реанімації, спостереження за побічними реакціями на лікарські засоби та ведення медичної документації.

4 травня 2017 року о 07:00 пацієнтка прибула до медичного центру для планової естетичної риносептопластики та підслизової вазотомії нижніх носових раковин. О 10:00 її доставили до операційної.

О 10:05 лікар-анестезіолог розпочав введення препаратів для анестезії — пропофолу, налбуфіну та дексаметазону. Після цього пацієнтці встановили ларингеальну маску для подачі анестезіологічних газів — севофлурану, оксиду азоту та кисню. Лікар-отоларинголог розпочав операцію.

Приблизно через десять хвилин у пацієнтки з’явилися симптоми злоякісної гіпертермії — небезпечної реакції на певні препарати, що використовуються під час анестезії. Операцію припинили.

О 10:59 викликали швидку допомогу. Пацієнтку перевезли до іншої клініки, де після реанімаційних заходів о 13:35 вона померла.

Згідно з висновками, смерть перебувала у прямому причинному зв’язку з патологічною реакцією на введення анестезіологічних препаратів у вигляді злоякісної гіпертермії. Безпосередньою причиною смерті стала гостра серцева недостатність.

Що встановив суд

На момент госпіталізації пацієнтка мала результати аналізів крові й сечі та рентгенологічного обстеження. Її оглянули лікар-отоларинголог, головний лікар-хірург і лікар-анестезіолог.

Однак суд встановив, що анестезіолог ухвалив рішення про проведення операції без додаткових обстежень і консультацій спеціалістів, попри недостатній обсяг досліджень та значні відхилення показників печінкових ферментів: АСТ становив 110 од./л, а АЛТ — 102 од./л.

Записи про стан здоров’я пацієнтки були формальними. У медичній документації не зазначили інформацію про попередні операції з приводу вродженого дефекту та особливості перебігу наркозу. Також не врахували зафіксовану в амбулаторній карті непереносимість лідокаїну та попередній епізод злоякісної гіпертермії під час одного з оперативних втручань.

Для ввідного наркозу використали 200 мг пропофолу та 20 мг налбуфіну, а для загального знеболювання — севофлуран. Суд зазначив, що застосування севофлурану було протипоказане, оскільки цей препарат може спричинити напад злоякісної гіпертермії в осіб зі схильністю до неї. За наявності відомостей про непереносимість лідокаїну його використання для місцевого знеболення також було недоцільним.

Перші ознаки небезпечної реакції зафіксували о 10:25. Температура тіла підвищилася до 37,3 °C, виникло підвищення тонусу пальців рук і тахікардія, після чого температура стрімко зросла до 42 °C.

Операцію зупинили, подачу севофлурану припинили, розпочали штучну вентиляцію легень чистим киснем, вводили розчини та проводили фізичне охолодження.

Водночас суд встановив, що лікар не здійснював моніторинг електролітів крові, кислотно-лужного стану та газів крові.

Крім того, записи в медичній карті не відповідали даним електрокардіограми: у документації зазначили частоту серцевих скорочень 64, тоді як на електрокардіограмі зафіксували показник 147 і фібриляцію шлуночків. Такий стан потребував активної протиаритмічної терапії або дефібриляції, однак цього не зробили.

Яких заходів вимагав протокол

Суд послався на клінічний протокол «Надання медичної допомоги хворим і постраждалим із злоякісною гіпертермією», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 липня 2006 року № 430.

Документ передбачає невідкладне припинення подачі інгаляційних анестетиків, введення дантролену, гіпервентиляцію чистим киснем, фізичне охолодження, інфузію натрію гідрокарбонату, застосування діуретиків і корекцію гіперкаліємії.

За висновком суду, рішення транспортувати пацієнтку до іншої клініки до стабілізації її стану було помилковим і не відповідало протоколу. Інтенсивну терапію та реанімаційні заходи належало продовжувати в операційній медичного центру із залученням спеціаліста-консультанта.

Суд дійшов висновку, що смерті пацієнтки можна було запобігти за умови ретельного збору анамнезу, який дав би змогу уникнути застосування севофлурану. А після виникнення злоякісної гіпертермії необхідно було проводити інтенсивну терапію в повному обсязі безпосередньо на місці.

Що пояснив лікар

Обвинувачений своєї вини не визнав. Він повідомив, що має 44 роки безперервного трудового стажу та зустрівся з пацієнткою в день операції.

За його словами, він зібрав анамнез, однак відомостей про протипоказання в медичній карті не було. Приблизно через 15 хвилин після початку операції лікар звернув увагу на напруження в руці пацієнтки, виміряв температуру та розпізнав ознаки злоякісної гіпертермії.

Він також пояснив, що зателефонував міському анестезіологу, щоб з’ясувати, чи є в наявності дантролен, однак препарату не було. Після цього, за його словами, він проводив заходи для стабілізації стану пацієнтки та організував її транспортування до іншої клініки.

За якою статтею суд визнав лікаря винним

Дії анестезіолога кваліфікували за частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків унаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Призначаючи покарання, суд урахував характер і тяжкість правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, відсутність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, роботу лікарем-анестезіологом і позитивну характеристику.

Суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті.

Однак правопорушення належало до категорії нетяжких злочинів. За пунктом 3 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо від дня вчинення нетяжкого злочину до дня набрання вироком законної сили минуло п’ять років. Частина п’ята статті 74 КК України передбачає можливість звільнення особи від покарання на підставах, визначених статтею 49 Кодексу.

Оскільки встановлений строк давності минув, а його перебіг не зупинявся та не переривався, суд звільнив лікаря від покарання.

При цьому суд керувався правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 червня 2020 року у справі № 161/7253/18. Вона передбачає можливість засудження особи без призначення покарання за наявності законних підстав для такого звільнення.

Скільки лікар має виплатити потерпілій стороні

Потерпіла сторона подала цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 363 981,65 грн. До витрат увійшли транспортні послуги, поховання, виготовлення пам’ятника, правова допомога та залучення перекладача.

Суд встановив, що майнова шкода була безпосередньо спричинена протиправними діями обвинуваченого, а її розмір підтверджено документами. Цивільний позов задовольнили повністю.

Із лікаря стягнули на користь потерпілої сторони 363 981,65 грн майнової шкоди. Крім того, 21 464,61 грн витрат на залучення експертів стягнули з обвинуваченого на користь держави.

Медичні картки, флеш-носії та диски з відеофайлами залишили в матеріалах кримінального провадження.

Що вирішив суд

Приморський районний суд міста Одеси 22 вересня 2025 року у справі № 522/16567/19 визнав лікаря-анестезіолога винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КК України, однак на підставі частини п’ятої статті 74 та пункту 3 частини першої статті 49 КК України звільнив його від покарання через закінчення строків давності.

Цивільний позов потерпілої сторони задовольнили в повному обсязі. З лікаря стягнули 363 981,65 грн майнової шкоди та 21 464,61 грн витрат на проведення експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.