Печера Вертеба на Поділлі: що дрони виявили над підземним світом трипільців
Над печерою Вертеба на Тернопільщині, на території історичного Поділля, дрони з магнітометричним обладнанням допомогли простежити залишки наземних жител трипільців. Під ними — підземні лабіринти зі свідченнями діяльності давніх громад. Тепер дослідники з’ясовуватимуть, як були пов’язані ці простори та що вони можуть розповісти про заселення Поділля.
Печера Вертеба на Тернопільщині: що над нею виявили дрони
Над печерою Вертеба на Тернопільщині, на території історичного Поділля, дрони з магнітометричним обладнанням допомогли простежити залишки наземних жител трипільців. Під ними — підземні лабіринти зі свідченнями діяльності давніх громад. Тепер дослідники з’ясовуватимуть, як були пов’язані ці простори та що вони можуть розповісти про заселення Поділля.
Роботи тривали 11–18 жовтня 2026 року, повідомив Борщівський обласний краєзнавчий музей. Ініціаторкою та керівницею проєкту була докторка геологічних наук Ксенія Бондар.
Що приховував ґрунт над Вертебою
Печера Вертеба відома дослідникам трипільської культури завдяки знахідкам, які збереглися в її підземних залах. Цього разу науковці зосередилися також на поверхні — над печерою та поблизу села Глибочок.
Для обстеження використали магнітометрію високої роздільної здатності з БпЛА. Вона допомогла простежити приховані в ґрунті залишки забудови.
«За отриманими результатами вдалося побачити чіткі контури залишків трипільських будинків та зафіксувати досить точний план цих праісторичних поселень», — повідомили в Борщівському обласному краєзнавчому музеї.
Дрон допоміг побачити залишки будинків
Дрон не фотографував житла крізь землю. Обладнання на ньому вимірювало зміни магнітного поля, за якими фахівці розпізнають можливі залишки давніх споруд та особливості ґрунту.
Магнітометрія дає змогу обстежувати великі території без суцільного розкриття землі. Отримані дані допомагають скласти план пам’ятки й визначити ділянки для докладнішого вивчення.
До міжнародної команди увійшли фахівці Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України, Інституту геофізики Польської академії наук, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Борщівського обласного краєзнавчого музею.
Проєкт «Дослідження енеолітичного заселення карстового ландшафту: широкомасштабна магнітометрія з БпЛА на теренах Українського Поділля» підтримало Міжнародне товариство археологічної розвідки — ISAP.
Чи обійшлося зовсім без розкопок
Саме магнітометрична розвідка була безрозкопковою. Однак свідчення заселення поверхні над печерою отримали ще до неї.
За поясненням Михайла Сохацького, науковці провели невеликі розвідувальні розкопки — шурфування — і встановили, що над Вертебою також жили люди. Подальше обстеження обладнанням допомогло розширити уявлення про розташування залишків жител.
Чи жили над печерою ті, хто спускався під землю
Саме зв’язок печери з наземними поселеннями став одним із головних питань проєкту.
Ще 3 серпня, оголошуючи про надання головного гранту ISAP Fund 2026 року на підтримку дослідження Ксенії Бондар, товариство зазначало: функціональний і просторовий зв’язок Вертеби з тогочасними поселеннями на поверхні залишається недостатньо вивченим.
Ритуальне та суспільне значення печери розглядають, зокрема, Славомір Кадров і Далія Покутта у статті, опублікованій у Journal of Neolithic Archaeology.
Проте розташування жител над підземними залами ще не доводить, що обидва простори використовували одночасно як єдиний комплекс. Для такого висновку потрібно зіставити датування, археологічні матеріали та розташування об’єктів.
Тому картина, за якою зверху тривав щоденний побут, а внизу відбувалися обряди, наразі залишається припущенням.
Яку загадку археологи розгадуватимуть далі
Результати обстеження ще опрацьовують. Дослідникам належить з’ясувати:
- де проходили межі поселення та якими були його масштаби;
- як розташовувалися житла щодо карстових лійок;
- чи могли існувати інші входи до Вертеби — таку можливість припускає Михайло Сохацький.
Аналіз потребує врахування природних особливостей місцевості. В анонсі ISAP окремо наголошувало на необхідності відрізняти археологічні сигнали від геологічного фону, характерного для сульфатного карсту.
Отримані дані мають допомогти точніше відтворити історію заселення цієї території та визначити місце печери в житті давніх громад.
Польова школа: до досліджень долучили студентів
Проєкт став також місцем практичного навчання майбутніх дослідників. Він відбувався у форматі молодіжної польової школи з археологічної геофізики.
До роботи долучилися студенти-геофізики й археологи з університетів Києва, Тернополя та Чернівців. Вони навчалися проводити польові вимірювання, обробляти отримані дані та спільно інтерпретувати результати.
В ISAP зазначали, що під час війни така ініціатива має допомогти частково компенсувати перервані можливості навчання та повернути студентам доступ до практичних досліджень.
Учасники також відвідали Борщівський обласний краєзнавчий музей і його відділ — «Музей трипільської культури — печера Вертеба».
Значення дослідження для Вертеби та ЮНЕСКО
У музеї зазначають, що проведені роботи допоможуть підготувати наукове обґрунтування, облікову й технічну документацію для внесення Вертеби та Глибочка до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Обидві пам’ятки вже зазначені в українській частині серійного транснаціонального об’єкта «Цивілізація Кукутень–Трипілля», поданого до попереднього списку. Згідно з офіційним записом ЮНЕСКО, дата подання — 20 квітня 2026 року.
Перебування в попередньому списку ще не означає включення до Списку всесвітньої спадщини. Нові дані мають посилити наукову основу для подальшої номінації.
Історія Вертеби поступово виходить за межі підземних лабіринтів. Точніше визначення розташування наземних жител допоможе дослідникам зрозуміти, як люди облаштовували життя над печерою і яку роль вона відігравала для них.
