Пенсійні борги перевищили 97 млрд грн: у Раді хочуть заборонити урізати пенсії через бюджетні обмеження
Не встигло чорнило висохнути на новій урядовій Постанові № 1046, якою Кабмін запровадив «пропорційний» розподіл судових пенсійних виплат, як у Верховній Раді зареєстрували відповідь. Законопроєкт № 15539 пропонує припинити будь-які спроби уряду урізати пенсії за рішеннями судів за допомогою бюджетних обмежень.
Роками Пенсійний фонд України та Міністерство соціальної політики намагалися стримати зростання боргу за судовими рішеннями, який, за офіційними визнаннями уряду в суді, станом на літо 2026 року перевищив позначку в 97 мільярдів гривень.
Головним інструментом стримування виплат у минулому році була урядова Постанова № 821, яка запровадила механізм виплати пенсій «пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням». Після того, як суди остаточно визнали її протиправною та нечинною, а Верховний Суд відмовився зупинити виконання судового рішення, ПФУ наголосив на відсутності чинного урядового механізму.
Для розв’язання цієї проблеми 19 серпня Кабмін ухвалив нову Постанову № 1046, якою офіційно визнав Постанову № 821 нечинною, але водночас інтегрував аналогічний пропорційний розподіл коштів «в межах бюджетних асигнувань» безпосередньо в загальний бюджетний Порядок № 157. Проте вже 21 серпня 2026 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону № 15539 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо забезпечення повної виплати пенсій, перерахованих на виконання судових рішень». Ця ініціатива пропонує вирішення проблеми на рівні закону, повністю блокуючи будь-які спроби уряду обмежити виплати за судовими рішеннями підзаконними актами.
Постанова 1046 змінила нормативну конструкцію виплат за судовими рішеннями після скасування постанови № 821. Уряд визнав постанову № 821 такою, що втратила чинність, але водночас переніс механізм пропорційного розподілу бюджетних коштів безпосередньо до базового Порядку № 157.
Тобто новий порядок не передбачає автоматичної виплати всієї суми, присудженої судом. Якщо бюджетного ресурсу недостатньо, доступні кошти розподіляються між стягувачами пропорційно. Умовно, якщо на відповідний місяць передбачено лише 2% від загальної потреби, саме цей ресурс буде розподілений між одержувачами відповідно до розміру належних їм сум.
Сама пояснювальна записка до проєкту вказує на існуючу проблему, усунення якої лише на рівні підзаконного регулювання є недостатнім. На думку авторів проєкту, доки пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону про дербюджет надає Кабміну дискреційні повноваження визначати порядок таких виплат, нові урядові рішення можуть знову відтворювати той самий протиправний механізм.
Що пропонує законопроєкт № 15539
Законопроєкт № 15539 пропонує внести важливі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Чинна стаття 30 Закону передбачає, що пенсії для спецкатегорій, які перевищують десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабміном.
Законопроєкт № 15539 пропонує доповнити статтю 30 новим абзацом:
«Положення цієї статті не застосовуються до розміру пенсії (частини пенсійної виплати), встановленого остаточним судовим рішенням, що набрало законної сили, якщо пенсія призначена (перерахована) на виконання такого рішення».
Це означає, що якщо особі суд перерахував пенсію, і її розмір перевищив умовні 10 прожиткових мінімумів, ПФУ не матиме права застосовувати до неї жодних понижуючих коефіцієнтів чи обмежень. Виплата має здійснюватися в повному обсязі, без огляду на урядові обмеження.
Пряма заборона «пропорційних виплат»
Чинний пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону про Держбюджет на 2026 рік дає Кабміну право визначати порядок здійснення видатків на виплати за судовими рішеннями. Саме на цю норму спирався уряд, коли ухвалював спочатку Постанову № 821, а згодом — Постанову № 1046.
Законопроєкт № 15539 пропонує змінити це правило, доповнивши пункт 14 наступними вимогами:
- Урядовий порядок здійснення видатків повинен забезпечувати виплату пенсій на виконання остаточних судових рішень у повному розмірі та у строки, встановлені пенсійним законодавством.
- Не допускається встановлення порядку, який ставить повноту або строк виплати таких пенсій у залежність від обсягу фактичних надходжень до бюджету ПФУ чи інших умов, не передбачених законом.
- У разі відсутності чинного порядку, видатки здійснюються ПФУ в загальному порядку, встановленому бюджетним законодавством та Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», без застосування будь-яких обмежень чи особливостей, не передбачених законом.
Третя норма повністю змінила б тактику Пенсійного фонду, коли після скасування чергової незаконної постанови судом посадовці просто зупиняють виплати, посилаючись на «відсутність порядку». Якщо закон буде ухвалено, за відсутності постанови ПФУ зобов’язаний платити за загальним порядком без жодних обмежень.
Чому урядовий механізм знову опинився під питанням
Автори законопроєкту посилаються на судову практику щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсій. Зокрема, у пояснювальній записці згадуються рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року та 8 червня 2026 року, а також постанови Верховного Суду від 11 вересня 2025 року та 17 червня 2026 року. У цих справах суди визнавали застосування таких коефіцієнтів до пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, протиправним.
Конституційний Суд у своїх рішеннях № 6-рп/2007, № 10-рп/2008, № 3-р/2020 та № 10-р/2020 наголошував, що закон про Державний бюджет України не може змінювати чи звужувати обсяг прав, гарантованих спеціальними законам.
Окремо у пояснювальній записці згадуються рішення КСУ щодо максимального обмеження пенсій військовослужбовців. Рішенням № 7-рп/2016 визнано неконституційним положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, а рішенням № 7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними аналогічні обмеження у статті 2 Закону № 3668-VI.
Таким чином, практика обмеження виплат через бюджетні механізми не узгоджується з уже сформованими правовими позиціями судів.
Понад 200 млн грн на судовий збір: скільки ПФУ витрачає на оскарження
Ще один аргумент за прийняття законопроєкту — витрати Пенсійного фонду на судові процеси.
За наведеними у пояснювальній записці даними, у бюджеті ПФУ на 2025 рік на сплату судового збору було передбачено 209,3 млн грн, а на 2026 рік — 202 млн грн.
Водночас апеляційні суди залишають без змін до 89% рішень судів першої інстанції на користь пенсіонерів. Це свідчить про значні витрати Фонду на оскарження судових рішень, які зрештою залишаються чинними.
ПФУ свідомо витрачає понад 200 млн грн на рік на судовий збір у спорах, значна частина яких завершується не на користь Фонду. Ухвалення законопроєкту № 15539 має зменшити кількість спорів та відповідні витрати Фонду.
Законопроєкт не створює нового фінансового навантаження на бюджет, оскільки він стосується виключно виконання вже ухвалених, обов’язкових до виконання судових рішень. Він лише змушує виконавчу владу повернутися в конституційне поле. Якщо закон буде ухвалено Постанова № 1046 втратить свою юридичну силу в частині обмеження виплат «бюджетними асигнуваннями». А пропорційний розподіл, що призводить до невиплати повної суми щомісячного платежу за судовим рішенням, стане неправомірним на рівні закону. Це зупинить накопичення нових боргів, яке зараз відбувається через штучне урізання виплат.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
