Перетворили на бізнес - НАБУ виявило схему внесення застави за підозрюваних через компанії
Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов заявив, що в окремих випадках застава у кримінальних провадженнях перетворилася із запобіжного заходу на прибуткову схему легалізації незаконно отриманих коштів.
За його словами, це особливо помітно у справі "Мідас", де сотні мільйонів гривень застави за підозрюваних топпосадовців вносили компанії, які формально не були з ними пов'язані. Представники таких фірм часто не могли пояснити причини внесення багатомільйонних сум та реальний характер діяльності своїх підприємств, зазначив представник НАБУ.
"Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди - реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо", - зазначив Абакумов.
За даними НАБУ, джерелом коштів для застави в таких випадках могла бути готівка, отримана внаслідок незаконної діяльності. Її фактично конвертували у безготівкові кошти на рахунках компаній, після чого підприємство офіційно вносило заставу за підозрюваного.
"У справі "Мідас" розцінки за таку послугу були різними. Ми отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес", - підкреслив посадовець.
Головною проблемою він назвав не саме звільнення підозрюваних під заставу, а можливість обходити завдяки цьому фінансовий моніторинг. Внесення коштів також може ставати платою за мовчання підозрюваного з боку співучасників злочину або витратами на збереження власної безпеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: САП назвала фігурантів справ "Форест Гамп" та "Феміда" у суді над Микитасем
Абакумов вважає, що для протидії таким схемам необхідно змінити законодавство щодо визначення розміру застави та порядку її внесення. У Верховній Раді з липня цього року зареєстрований законопроєкт №15388, який, на його думку, може стати основою для відповідних змін.
"Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов'язують заставодавця з підозрюваним? І головне - чи мають ці кошти законне походження? На ці запитання потрібно відповідати до того, як гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів", - наголосив представник НАБУ.
НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолювали чинний і колишній нардепи. За даними слідства, група легалізувала 150 млн грн готівкою, одержаних злочинним шляхом. До групи, як стверджують антикорупційні органи, входили заступник керівника Офіса президента.
За даними слідства, до схеми також причетні народні депутати, а також високопосадовці Офісу президента і топменеджери державних банків. Антикорупційні органи встановили, що група легалізувала 150 млн грн готівки через рахунки низки підставних компаній.