Переїзд з міста у село на зиму - не краща ідея. І фахівець пояснив - чому
Замість віддаленого будинку без інфраструктури експерт радить шукати невелике місто з готовим житлом, логістикою та соціальним середовищем
Напередодні зими в українців знову виникає питання, де безпечніше й комфортніше пережити опалювальний сезон. Один із варіантів, який часто розглядають мешканці великих міст, — переїзд у село або приватний будинок, де можна опалювати житло дровами, пише hromadske.
Однак екоактивіст Максим Залевський, який багато років працює з мережею екопоселень у сільській місцевості, не радить робити такий крок наприкінці літа, особливо сім'ям із дітьми, тваринами чи літніми родичами.
Чому село може виявитися складнішим за місто
За словами Залевського, приватний будинок, який улітку здається простим і комфортним варіантом, узимку потребує значно більше уваги.
Власникам доводиться самостійно розв'язувати питання:
- заготівлі та доставлення дров;
- роботи печі або котла;
- водопостачання та помп;
- електрики;
- утеплення й появи плісняви;
- ремонту комунікацій;
- поїздок до лікарні, школи чи магазину.
Для людини без досвіду проживання в приватному будинку це може стати серйозним навантаженням.
Залевський зазначає, що навіть підготовка вже наявних сільських просторів до зими потребує значних коштів і роботи. Тому купувати або орендувати непідготовлене житло в серпні-жовтні він вважає ризикованим.
Досвід переселенців: романтика швидко закінчується
За час повномасштабної війни через сільські локації мережі, з якою працює активіст, пройшли близько 3500 ВПО.
За його оцінкою, у більш ніж 60 поселеннях сьогодні залишилося не більше десятка сімей, які переїхали туди з міст.
Серед причин повернення до міського формату життя Залевський називає фінансові труднощі та складний побут. Частина повсякденних справ, за його спостереженнями, зрештою лягає на жінок.
Тому для тих, хто шукає місце для зимівлі, він пропонує розглядати не віддалені села, а невеликі міста та районні центри.
На що звертати увагу під час пошуку житла
Серед потенційних варіантів Залевський називає Городенку, Косів, Чортків, Долину, Кременець, Самбір, Бережани, а також Богуслав і Хмільник.
Водночас важливе не саме місто, а його інфраструктура. Перед переїздом варто перевірити:
- наявність лікарні;
- школи та дитячих гуртків;
- магазинів і аптек;
- заправок та пошти;
- стабільного інтернету;
- транспортного сполучення;
- роботи комунальних служб;
- можливостей резервного живлення.
Окремо варто з'ясувати, як конкретний будинок переживав попередні блекаути: чи працювали вода, опалення, помпи та інтернет.
Важливі не лише генератор і запас дров
На думку Залевського, під час вимушеної релокації важливим фактором є соціальне середовище.
Якщо в одному населеному пункті є автономне опалення, але немає знайомих і необхідної інфраструктури, а в іншому вже сформувалася активна спільнота, працюють школа, майстерні, дитячі гуртки та інші сервіси, другий варіант може виявитися значно практичнішим.
Соціальні зв'язки, за його словами, є частиною стійкості не меншою мірою, ніж генератор, піч чи запас палива.
Тому серпень і початок осені краще витратити не на терміновий ремонт печі та облаштування нового господарства, а на пошук готового житла, школи для дітей, необхідних сервісів і знайомство з місцевою спільнотою.
Чому переїзд у село краще не відкладати до листопада
Екоактивіст звертає увагу, що частина міських сімей, які наприкінці літа романтично переїжджають «на землю», уже восени починає шукати квартиру.
У результаті до проблем із житлом додаються втома, фінансові витрати та психологічне виснаження.
Тому для зими 2026–2027 років Залевський радить шукати не усамітнений будинок у селі, а готову базу для повноцінного життя — квартиру або будинок у невеликому місті з інфраструктурою, логістикою та соціальним середовищем.
Повноцінна автономність приватного будинку, наголошує він, потребує досвіду, перевіреної кількома зимами системи та достатньої фінансової бази. Для швидкого переїзду перед зимою такий варіант може виявитися занадто складним.
Радіо Трек: НОВИНИ