Підтримка, яка рятує: волонтери Тальнівщини переробили 800 кілограмів продукції для захисників

Коли є люди, які готові без вагань підставити плече, навіть найскладніша справа стає можливою. Саме так сьогодні працює волонтерська команда Валентини Труляєвої із села Кобиляки, що на Тальнівщині. Завдяки масштабній підтримці місцевого підприємця Олексія Бойка волонтерам вдалося переробити сотні кілограмів свинини та приготувати чимало порцій домашньої їжі для українських захисників.

За словами Валентини Василівни, лише за останній тиждень вони вже переробили близько 800 кілограмів свинячих голів та нутра і це ще не кінець.

– Олексій Бойко передавав голови, печінку, легені, 200 півлітрових банок, кришки для консервації, сіль. Дуже багато всього дав, – розповідає волонтерка.

Отримана продукція не затримується надовго в одному місці. У Кобиляках її відварюють та готують до подальшої переробки, після чого розвозять до волонтерських осередків у сусідніх селах.

Так, до Лісового продукцію доставили команді Оксани Бабак. Там із неї готували борщові заготовки, різноманітні каші та інші страви для військових.

У Шаулисі, Валентина Довгань отримала двадцять свинячих голів та двадцять кілограмів печінки. Волонтери приготували паштети, начинки для пиріжків і вареників, які згодом вирушать на передову.

У Софіївці (Звенигородщина) команда Ірини Надюк також долучилася до великої роботи. Саме там уже готову відварену продукцію закривали в автоклавах, виготовляючи консервовані страви тривалого зберігання.

Не залишилися осторонь і волонтери з Онопріївки. До процесу активно долучилися Марина Бондаренко та її команда, які також готували каші та іншу продукцію для військових.

Фактично навколо однієї благодійної допомоги об’єдналося п’ять волонтерських осередків – Кобиляки, Лісове, Шаулиха, Софіївка та Онопріївка. Кожен виконував свою частину великої справи: одні відварювали м’ясо, інші готували страви, вакуумували їх, фасували у реторт-пакети чи банки та стерилізували в автоклавах.

Завдяки цьому вдалося виготовити величезну кількість продукції.

Лише команда Ірини Надюк приготувала 120 банок паштету, використовуючи передані Олексієм Бойком продукти. Крім цього, волонтери приготували десятки партій борщів, кілька видів каш – гречаної, ячної та інших, а також інші поживні страви для військових.

Усю готову продукцію відправляють на найгарячіші напрямки фронту. За словами Валентини Труляєвої, посилки поїдуть до військових на Запорізький, Харківський та Рівненський напрямки, де домашня їжа особливо цінується захиниками.

Велику допомогу у транспортуванні надають небайдужі люди. Волонтерів підтримують водії, які безкоштовно перевозять продукцію між селами та допомагають із доставкою гуманітарних вантажів.

До спільної справи долучаються й інші небайдужі люди. Так, 20 кілограмів сала для приготування страв передав підприємець із села Лісове Михайло Глийовий. Крім того, він надав транспорт, яким разом із юним волонтером Мишком Бабенком протягом трьох днів допомагали Валентині Труляєвій доставляти продукцію до волонтерських осередків. Гуманітарний вантаж розвозили до Валентини Довгань у Шаулиху, команди Оксани Бабак у Лісове та Ірини Надюк у Софіївку. Саме завдяки такій згуртованості й взаємній підтримці волонтери оперативно переробляють продукцію та відправляють готові страви українським захисникам.

Попри величезний обсяг виконаної роботи, зупинятися команда не збирається. Уже найближчими днями очікується нова партія продукції від Олексія Бойка.

Втім, волонтери говорять, що зараз особливо потрібне саме м’ясо.

– Пшеницю люди привезли, я вже намолола борошно. А м’ясо потрібне. Бо якщо додати його до голів, тоді і каша, і борщ виходять набагато смачніші та поживніші, – пояснює Валентина Василівна.

На жаль, фінансова підтримка останнім часом значно зменшилася. За словами волонтерки, збори практично перестали приносити кошти, хоча потреба в продуктах для приготування їжі залишається постійною.

– Якби не Бойко, ми б не знали, що робили б. Я така йому вдячна. Скільки б не звернулася – він жодного разу не відмовив. Постійно допомагає, – каже вона.

«Ось так ми дружно працюємо», – усміхається Валентина Труляєва. І справді, коли поруч є люди, готові допомогти продуктами, транспортом, власною працею чи просто небайдужістю, кожна спільна справа стає ще одним кроком до підтримки українських захисників.

Аріана НЕСТЕРЕНКО

 Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію