Глухівська громада знову зазнала важкої та непоправної втрати. Під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини загинув наш земляк, мужній воїн і патріот – солдат Максим Васильович Максименко (05.11.1987 - 03.06.2024).

Максим народився 5 листопада 1987 року у Глухові. Навчався у Глухівській школі-інтернаті, а згодом здобув цивільну спеціальність у професійно-технічному училищі. Працював будівельником.

У мирному житті Максим був надзвичайно доброю, щирою, працьовитою та чуйною людиною. Він завжди залишався справжньою душею компанії, мав багато друзів, умів підтримати порадою та розрадити.

Побратими та друзі з особливим теплом згадують його неповторне почуття гумору та життєлюбство - у підрозділі хлопці називали Максима справжнім «генератором нових слів», чий гострий розум та влучний жарт піднімали дух навіть у найважчі хвилини.

Спорт посідав особливе місце у його житті. Максим палко захоплювався футболом, був активним спортсменом і віддавав грі чимало енергії. Він мав щиру мрію - після війни облаштувати вдома окрему кімнату для занять спортом, аби ще більше часу присвячувати тренуванням та саморозвитку.

Коли ворог прийшов нищити рідну землю, Максим Васильович не вагаючись став на захист Батьківщини. Вже у перший день повномасштабного вторгнення він добровольцем долучився до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем.

Пліч-о-пліч із побратимами пройшов найгарячіші ділянки фронту - брав участь у запеклих боях під Бахмутом, Авдіївкою та Кремінною. Під Бахмутом зазнав поранення, однак після проходження лікування та відновлення одразу повернувся на передову до своїх побратимів.

За виявлену мужність, стійкість та вірність військовій присязі був відзначений бойовими нагородами.

3 червня 2024 року поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області підрозділ воїна опинився під щільним ворожим мінометним обстрілом та вступив у стрілецький бій. Напередодні, під час останньої розмови з мамою, Максим заспокоював її, сказавши, що йде на позиції і буде без зв’язку три дні.

Проте ці три дні розтягнулися у час тривожного очікування... Згодом мамі сповістили страшну звістку: син зник безвісти під час виконання бойового завдання. До останнього жевріла надія, та згодом офіційно підтвердилося - того червневого дня солдат Максим Максименко загинув, віддавши найцінніше - власне життя за волю, мир та майбутнє України.

Без турботливого сина залишилася мати, без люблячого батька - донечка, без рідного брата - сестра та брати.

Глухівська міська рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють найглибші співчуття родині, близьким, побратимам і всім, хто знав Максима.

Схиляємо голови у глибокій скорботі перед подвигом нашого Захисника, повідомили в мерії Глухова.

Вічна пам`ять і слава Герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!