Підвищення комуналки без пояснень – більше не пройде: новий порядок зобов'язує пояснювати «дивні» нарахування
Ще до того, як у платіжці з’явиться нова, більша сума, споживач має право знати, чому саме зростає тариф і з чого складається ця ціна. Комунальне підприємство не просто повинно повідомити про намір змінити тариф – воно має оприлюднити його структуру, пояснити причини перегляду та дати людям можливість внести свої зауваження.
Саме порядок такого інформування оновило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України наказом №1760.
До переліку способів оприлюднення інформації додали Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему. Водночас чинні способи інформування зберігаються.
Коли виконавець має повідомити про майбутню зміну тарифу
Спочатку виконавець комунальної послуги має обґрунтувати нову ціну та подати свої розрахунки органу, який уповноважений встановлювати тариф. Цей порядок стосується комунальних послуг, тарифи на які встановлюють органи місцевого самоврядування.
Водночас він не поширюється на постачання та розподіл природного газу, а також постачання та розподіл електричної енергії.
Правила застосовуються і у випадку, коли змінюється лише окрема його складова – наприклад, зростають витрати, які впливають на кінцеву ціну послуги. Після подання розрахунків у виконавця є 5 робочих днів, щоб повідомити споживачів про намір змінити тариф або встановити його вперше. Споживачам повинні надати інформацію, яка дозволяє зрозуміти, звідки взялася нова цифра і чому її пропонують змінити.
Яку інформацію має отримати споживач
Для теплопостачання, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення інформація має бути достатньо детальною. Зокрема, споживач повинен побачити:
- яким буде загальний розмір нового тарифу;
- з чого він складається;
- які витрати закладені в його розрахунок;
- який прибуток та ПДВ враховано;
- скільки становить чинний тариф;
- наскільки змінилися основні витрати – зокрема на зарплату, електроенергію та паливно-мастильні матеріали;
- яку частину собівартості він зараз покриває;
- яким є економічно обґрунтований тариф;
- коли тариф востаннє переглядали;
- чому виникла потреба його змінити;
- яким способом пропонується змінити тариф;
- на скільки відсотків у результаті має змінитися сам тариф.
Якщо тариф встановлюють уперше, додатково має бути пояснено, чому взагалі виникла необхідність його запроваджувати.
Тобто споживач має отримати можливість розібратися, чому ціна змінюється, з яких витрат вона складається і наскільки обґрунтованим є запропоноване підвищення.
Для послуг з управління побутовими відходами вимоги ще детальніші. Тут інформація має показувати тарифи окремо за кожною операцією – збиранням, перевезенням, відновленням та видаленням відходів – а також окремо за видами побутових відходів.
Виконавець сам встановлює строк приймання зауважень і пропозицій, однак він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим за 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір змінити тариф.
Якщо пропозицію споживача відхилили, йому повинні надати відповідь із зазначенням причин, чому її не врахували. Якщо ж зауваження враховані, виконавець повинен перерахувати тариф і передати відповідні матеріали органу, уповноваженому встановлювати тариф.
Водночас, Порядок не надає окремому споживачу права одноосібно заборонити підвищення тарифу. Сам факт подання заперечення також не означає автоматичного скасування або зупинення процедури.
Натомість споживач отримує можливість звернути увагу виконавця на конкретні обставини, які, на його думку, свідчать про необґрунтованість запропонованого тарифу.
Таким чином, механізм працює передусім як інструмент прозорості та попереднього контролю, а не як право вето на тариф.
Де буде з’являтися інформація
До способів оприлюднення інформації додається Єдина інформаційно-аналітична житлова система. Водночас зберігаються й інші канали:
- офіційний вебсайт органу місцевого самоврядування – за наявності;
- вебсайт виконавця комунальних послуг – за наявності;
- друковані медіа;
- інформаційні стенди в абонентських відділах виконавців;
- інформаційні стенди біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування.
Порядок також передбачає обов’язкове розміщення інформаційного повідомлення у платіжних квитанціях. У ньому має бути зазначене джерело, де споживач може ознайомитися з повною інформацією.
При цьому виконавець може додатково використовувати радіо, телебачення та інші способи інформування.
Варто зазначити, що наказ №1760 не змінює перелік інформації, яку необхідно доводити до споживачів. Він змінює саме механізм її оприлюднення, додаючи новий цифровий канал.
Попри те, що наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції 9 вересня 2026 року, новий порядок розміщення інформації в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі не починає діяти автоматично з цієї дати. Наказ №1760 набирає чинності з дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Тому до запуску системи виконавці продовжують використовувати чинний механізм інформування. Після початку її функціонування інформація про намір змінити тарифи також має оприлюднюватися в системі.
По суті, нові правила дають споживачеуві можливість побачити історію тарифу ще до того, як нова сума з’явиться у платіжці. Водночас саме по собі оприлюднення розрахунків не означає, що споживач може заборонити підвищення тарифу. Його роль інша – він може ознайомитися з розрахунками, поставити під сумнів окремі показники та подати свої зауваження або пропозиції.
Тому головна зміна для споживача – не в тому, що тариф автоматично стане меншим чи його підвищення можна буде заблокувати. Між рішенням змінити тариф і появою нової суми для оплати має бути можливість розібратися, за що саме доведеться платити більше, і вчасно висловити свою позицію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
