Пішов у СЗЧ після виписки з лікарні: суд стягнув із військового понад 6000 гривень грошового забезпечення
Черкаський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом військової частини прикордонного загону до військовослужбовця про стягнення коштів, які, на думку позивача, були безпідставно виплачені за період фактичного невиконання ним обов’язків військової служби.
Суд дослідив обставини самовільного залишення військової частини, результати службового розслідування та питання притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності за завдану державі шкоду.
Суть справи
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася військова частина з позовом до військовослужбовця про стягнення 6363,85 грн майнової шкоди та судових витрат зі сплати судового збору. Підставою для звернення до суду стало те, що відповідачу, за твердженням військової частини, було безпідставно виплачено грошове забезпечення за період, коли він фактично не виконував обов’язки військової служби.
Суд встановив, що військовослужбовця було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та зараховано до списків особового складу мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 6 грудня 2025 року. Надалі його призначили на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії — фельдшера першого відділу прикордонної служби.
У січні 2026 року військовослужбовця направили у службове відрядження для проходження курсу навчання базової загальновійськової підготовки.
Як встановлено матеріалами справи, 24 січня 2026 року після виписки з лікувального закладу військовослужбовець не прибув до місця проходження служби та самовільно залишив військову частину. У зв’язку з цим наказом командування йому припинили виплату грошового забезпечення, продовольче, речове та інші види забезпечення, а також дію пільг і соціальних гарантій з 24 січня 2026 року.
Також військовослужбовця було зараховано у розпорядження начальника загону у зв’язку з відсутністю відомостей про його місцезнаходження.
Матеріали службового розслідування підтвердили факт неприбуття військовослужбовця до Головного центру підготовки особового складу після виписки з лікарні під час проходження навчання за програмою базової загальновійськової підготовки. У його діях були встановлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 407 Кримінального кодексу України, про що повідомили Територіальне управління Державного бюро розслідувань.
Після проведення службового розслідування військова частина встановила факт безпідставного отримання грошового забезпечення за період із 24 по 31 січня 2026 року. За цей час військовослужбовцю було виплачено 6363,85 грн.
Висновком службового розслідування було визначено, що неправомірними діями військовослужбовця державі в особі мобільного прикордонного загону завдано шкоди у вигляді неправомірно отриманого грошового забезпечення за період відсутності у підрозділі. Загальний розмір збитків з урахуванням податків та зборів було визначено у сумі 9045,07 грн, однак до повної матеріальної відповідальності військовослужбовця притягнули у розмірі фактично виплаченого грошового забезпечення — 6363,85 грн.
Військова частина направила військовослужбовцю вимогу про добровільне відшкодування завданої шкоди, однак кошти він не повернув, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.
Позиція та висновки суду
Суд зазначив, що правові підстави та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі, визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Відповідно до цього Закону матеріальна відповідальність полягає в обов’язку військовослужбовців відшкодувати повністю або частково пряму дійсну шкоду, завдану з їх вини під час виконання обов’язків військової служби.
Суд наголосив, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням або неналежним виконанням особою обов’язків військової служби. При цьому необхідними умовами є наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку між поведінкою особи та завданою шкодою, а також вини військовослужбовця.
Суд врахував, що військовослужбовець був направлений на навчання з базової загальновійськової підготовки, однак 24 січня 2026 року самовільно залишив військову частину після виписки з лікарні. У зв’язку з цим йому припинили виплату грошового забезпечення та соціальних гарантій, а матеріали щодо його дій направили до Державного бюро розслідувань. Надалі службовим розслідуванням підтверджено факт безпідставного нарахування грошового забезпечення за період фактичного невиконання обов’язків військової служби.
Суд дійшов висновку, що документами у справі підтверджено здійснення військовою частиною надлишкових виплат грошових коштів відповідачу.
Також суд перевірив наявність обставин, які відповідно до статті 9 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» виключають матеріальну відповідальність. Суд зазначив, що під час службового розслідування таких обставин встановлено не було.
Оцінивши докази у справі № 580/8015/26, суд зазначив, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявності протиправної поведінки та причинного зв’язку між діями військовослужбовця і заподіяною шкодою.
Оскільки доказів добровільного відшкодування шкоди відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що заявлена сума підлягає стягненню на користь держави в особі військової частини.
Рішення суду
Черкаський окружний адміністративний суд задовольнив позов військової частини повністю. Суд постановив стягнути з військовослужбовця на користь держави в особі військової частини збитки у сумі 6363,85 грн.
Судові витрати у справі розподілу не підлягали, оскільки позивач не надав доказів понесення витрат, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути стягнуті при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів із дня складення повного тексту судового рішення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
