Пішов вбивати українців: білоруського найманця із сусідньої з Чернігівщиною області знову розшукують у Росії

Лінкевич служив у 82-му мотострілецькому полку російської армії – військова частина №52033. Історія білоруса набула розголосу ще наприкінці 2025 року, коли його мати Тетяна, жителька Мозиря Гомельської області, розповіла про сина проєкту «Не жди меня из Украины». За її словами, Лінкевич підписав контракт із Міністерством оборони Росії, після чого його відправили на полігон у Курську область, а згодом – до військової частини.

Мати найманця також розповідала про умови служби в російській армії. За її твердженнями, на позиціях військовим могли видавати лише близько 300 грамів води та одну банку тушкованого м’яса, а з особового складу регулярно збирали по 40 тисяч російських рублів нібито «на потреби полку». Куди саме йшли гроші, військовим, за її словами, не пояснювали.

Згодом Лінкевича знайшли у госпіталі в Курській області з тяжким пораненням. Його мати стверджувала, що належної медичної допомоги син не отримував, а до іноземців у російських підрозділах нібито ставилися гірше, ніж до громадян РФ.

На цьому історія не завершилася. У травні 2026 року Тетяна знову записала відеозвернення. За її словами, Денис разом з іншими білорусами, які служили в армії РФ, намагався повернутися до Білорусі. Однак у московському аеропорту «Шереметьєво» його затримали через самовільне залишення військової частини. Після затримання зв’язок із ним знову зник.