Податкова може прийти навіть під час мораторію: які вийнятки діють для ФОП

Державна податкова служба роз’яснила, як на практиці має працювати мораторій на безпідставні перевірки бізнесу, запроваджений після рішення Ради національної безпеки і оборони.

У новій індивідуальній податковій консультації податківці відповіли на питання стосовного того, чи поширюються встановлені обмеження на ФОПів, хто визначає ступінь ризику платника та чи може ДПС провести документальну позапланову перевірку ФОП, який не працює з підакцизними товарами і не має високого рівня ризику.

Із роз’яснення ДПС випливає головне: мораторій не скасовує податкові перевірки. Він має відсіювати з-поміж потенційних об’єктів контролю бізнес із незначним рівнем ризику.

ФОП також підпадають під дію мораторію

Перше питання, яке виникає у підприємців: чи стосується це обмеження саме ФОП, адже рішення РНБО говорить про суб’єктів господарювання. Податківці наголошують, що обмеження поширюються на суб’єктів господарювання, а ними є не лише компанії, а й фізичні особи – підприємці.

При цьому ст. 15 Податкового кодексу України визначає платниками податків фізичних та юридичних осіб, на яких покладено обов’язок зі сплати податків і зборів. Тому ФОП не можна вважати таким, що автоматично перебуває поза межами рішення РНБО.

Навпаки, його податковий ризик має оцінюватися у межах загальної системи управління податковими ризиками.

Низький ризик – це не просто «маленький бізнес»

Розмір бізнесу сам по собі не означає, що ФОП автоматично належить до низькоризикової категорії. ДПС використовує систему управління податковими ризиками, запроваджену постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року №854. Тобто, податкова повинна не однаково прискіпливо перевіряти всіх підприємців, а насамперед звертати увагу на тих, у кого є ознаки можливих порушень.

Тобто ФОП із невеликим оборотом не має автоматичного «імунітету» від перевірки лише через те, що його бізнес невеликий. Важливо, які саме ризики бачить у його діяльності податкова.

Кого не повинні включати до плану перевірок

ДПС зазначила, що на виконання рішення РНБО платники податків – юридичні та фізичні особи, – у яких встановлені лише критерії ризику незначного ступеня, не відбираються для проведення документальних планових перевірок.

Тобто якщо у ФОП немає середніх чи високих ризиків, а всі визначені щодо нього ризики належать до незначного ступеня, включати такого підприємця до плану-графіка перевірок не повинні.

Планові документальні перевірки проводяться відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України, а порядок формування плану-графіка визначає наказ Мінфіну №524. Саме тут і працює ризик-орієнтований підхід: податкова має спрямовувати контроль туди, де потенційно найбільша ймовірність порушень.

Позапланові перевірки

Найбільше запитань у підприємців виникає саме щодо позапланових перевірок. Вони не залежать від включення платника до плану-графіка.

Відповідно до ст. 78 ПКУ, документальна позапланова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з передбачених законом підстав. Тому якщо ФОПа не має у плані перевірок, це ще не означає, що податкова за жодних обставин не може прийти з позаплановою перевіркою.

Однак ДПС у новій ІПК окремо зазначає: під час організації позапланових перевірок також враховується рішення РНБО. Якщо у діяльності платника спостерігаються лише ризики незначного ступеня, такі платники не повинні підпадати під відповідні перевірки. Тому кожну ситуацію потрібно оцінювати не за одним критерієм.

Якщо ФОП отримав рішення про проведення позапланової перевірки, варто перевірити одразу кілька речей: яка саме підстава зазначена, чи відповідає вона ст. 78 ПКУ, який рівень ризику встановлено щодо підприємця та чи не поширюються на нього обмеження рішення РНБО.

Підакцизний бізнес – окрема категорія

Крім того, рішення РНБО та план його реалізації передбачають обмеження для суб’єктів із незначним ступенем ризику та авторизованих економічних операторів. Але ці обмеження не поширюються на суб’єктів, які займаються діяльністю, пов’язаною з обігом підакцизних товарів.

Тому для ФОП, який працює з алкоголем, тютюновими виробами, пальним чи іншими підакцизними товарами, ситуація відрізняється. Сам факт низького рівня ризику тут не означає, що підприємець отримує такий самий захист від перевірки, як бізнес поза цією сферою.

Також податківці зазначають, що пункт 73.3 ст. 73 ПКУ дозволяє контролюючому органу направити платнику письмовий запит, якщо податкова інформація свідчить про можливі порушення податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за яким здійснює ДПС. Причому у запиті мають бути зазначені факти, які можуть свідчити про порушення.

Після цього підприємець може надати документи та пояснення або, якщо справді допустив помилку, самостійно її виправити й повідомити про це податкову. Саме такий підхід ДПС називає проактивним: спочатку допомогти платнику виконати податковий обов’язок, а вже потім застосовувати більш жорсткі заходи, якщо ризик не усунуто.

ДПС не відмовляється від перевірок – змінюється їхній фокус

Податківці прямо наголошують, що рішення РНБО не змінює сам порядок призначення та проведення документальних перевірок. Основні правила залишаються у главі 8 Податкового кодексу України. Зокрема, ст. 75 ПКУ визначає види податкових перевірок: камеральні, документальні та фактичні.

Водночас ДПС заявляє, що вдосконалює систему оцінки податкових ризиків, щоб у першу чергу перевіряти платників, у діяльності яких виявлені найбільш суттєві ризики. Тобто йдеться не про припинення податкового контролю, а про зміну його фокусу.

Якщо платник вважає, що перевірку призначили безпідставно або з порушенням процедури, він може оскаржувати відповідні рішення та дії контролюючого органу. При цьому п. 56.21 ст. 56 ПКУ передбачає: якщо норма податкового законодавства допускає неоднозначне трактування прав та обов’язків платника або контролюючого органу, рішення має прийматися на користь платника податків.

Але цей пункт не означає автоматичної заборони будь-якої перевірки. Потрібно встановити, чи справді існує неоднозначність у конкретній ситуації.

В податковій зазначають, що сама ІПК не створює універсального правила для всіх підприємців. Проте ця консультація все одно становить інтерес для всього бізнесу, оскільки показує актуальну позицію ДПС.

Рішення РНБО не перетворило мораторій на абсолютну заборону податкових перевірок, його мета – відсікти від планового та позапланового контролю сумлінний бізнес із незначним рівнем ризику та зосередити ресурси ДПС на платниках, у діяльності яких є суттєві податкові ризики.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що кількість фактичних податкових перевірок бізнесу зменшилася майже на третину після ініційованого Президентом Володимиром Зеленським рішення РНБО про мораторій. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.