Податкова побачила бізнес у продажі дитячих речей: що вирішив суд

Здавалося б, що може бути простішим і буденнішим: дитина виросла, одяг став замалий, ви фотографуєте його і виставляєте на OLX. Так роблять тисячі українських сімей. Але іноді така звичайна побутова справа може обернутися несподіваною увагою з боку податкової. Показову історію нещодавно розібрали в медіапроєкті posuti_media: жінку намагалися оштрафувати за те, що вона нібито вела нелегальний бізнес без ФОПа, просто розпродаючи дитячий гардероб. Цей судовий прецедент чудово пояснює, де насправді проходить межа між домашнім розпродажем і реальною комерцією.

Контрольна закупка шкарпеток за 25 гривень

Початок цієї історії виглядає майже комічно. Податківці вирішили провести справжню «контрольну закупівлю» на маркетплейсі і придбали у жінки вживані дитячі шкарпетки за 25 гривень. Одразу після цієї феноменальної угоди на продавчиню склали офіційний протокол. Претензія серйозна – торгівля без реєстрації фізичної особи – підприємця.

Свої дії інспектори аргументували сухою статистикою профілю: у жінки висіло аж 44 активних оголошення, а в історії платформи світилося понад 20 успішно відправлених посилок. На думку податкової, цього достатньо, щоб вважати людину бізнесменом. Сама ж мама в суді пояснювала очевидне: ніякою комерцією вона не займається, а просто звільняє шафи від речей сина, з яких він банально виріс.

Що сказав суд: чи роблять 20 посилок з вас підприємця?

Суддя, ретельно розглянувши матеріали справи, цілком очікувано став на бік жінки і просто закрив провадження. Як слушно зазначають юристи у своєму розборі, в українському законодавстві не існує ніякого магічного ліміту чи правила на кшталт «відправив 20 посилок – негайно відкривай ФОП».

Сама по собі наявність кількох десятків оголошень на сайті чи стопка чеків із пошти взагалі не є автоматичним доказом нелегального бізнесу. Закон жодним чином не обмежує право громадян розпродувати власне майно, і державі абсолютно байдуже, наскільки великий у вашої родини гардероб.

Де проходить межа між барахолкою та інтернет-магазином

То коли ж податкова дійсно має рацію і вимагає реєстрації законно? Головний критерій, на який завжди дивиться суд, — це наявність реальних ознак підприємництва. Щоб довести провину і виписати штраф, інспекторам треба показати, що людина не просто збуває своє старе майно, а веде систематичну торгівлю з чіткою метою отримати прибуток.

Тобто, юридична червона лінія проходить зовсім не між дев'ятнадцятим і двадцятим продажем. Вона проходить там, де ваш особистий профіль фактично перетворюється на повноцінний магазин. Якщо ви спеціально і регулярно закуповуєте партії нових товарів (хай навіть тих самих шкарпеток), щоб перепродати їх з націнкою – це вже чистий бізнес. Тут обов'язково потрібні ФОП і сплата податків. А от якщо ви влаштували тотальний розпродаж власних б/в речей, які вам більше не потрібні – ви нічого не порушуєте, скільки б угод ви не закрили на платформі.